Видобуток солі в Миколаївській області

Кожна людина в будинку має пачку харчової солі. Це невіддільна приправа, яку щодня використовують мільйони людей. Але мало хто знає, як саме видобувається сіль.

Усі в Україні знають, що головний завод із виробництва солі знаходився у місті Соледар Донецька область. Але в історії Миколаївської області були родовища солі, які активно розроблялися в різні періоди часу. Також сам Миколаїв був частиною соледобувного ланцюжка. Більше на mykolaiv.name.

Сіль з озера

Перше місце яке спадає на думку, коли говорять про видобуток солі – озеро Солонець-Тузли. Знаходиться озеро на території Березнегуватого району, поряд із селом Рибаківка. Наприкінці 19 століття на озері активно відбувався видобуток солі шляхом випарювання. Робота була дуже важка. Максим Горький описував роботу на Солонець-Тузли, як каторгу. Для її виконання залучали селян та вигнанців. 

Праця була настільки фізично важкою, що нерідко працівники помирали.

Поповнення запасів солі в озері відбувається шляхом штучно виритих каналів, яким проходить морська вода. Масштаби видобутку солі були справді дивовижними для того часу. У період із 1882 по 1915 рік було видобуто 725 тисяч пудів солі. Коли почалось добування солі достеменно не відомо. “Тузли” з турецької перекладається як “соляний промисел”. Це наштовхує на думки, що ще за часів Османської імперії відбувався видобуток солі на цій території. Хоча історики вважають, що перший видобуток міг бути ще за часів Скіфів.

Поверхня соляного шару представлена ​​білою сіллю. Трохи нижче йде вже рожева сіль, яку також застосовують у кулінарії. На сьогодні промисловий видобуток солі на озері Солонець-Тузли припинено. Нині це унікальне туристичне місце, яке щороку відвідують сотні туристів. Трапляються випадки, коли туристи забирають із собою частинки солі додому, але це не носить промислових масштабів. До того ж тепер озеро належить до частини національного природного парку Білобережжя Святослава.

Кілька років тому вченими було відкрито цілющі властивості солей на озері Солонець-Тузли. Зараз туди приїжджають тисячі туристів, аби оздоровитись у цих цілющих водах. Завдяки цілющій солі грязі на озері теж стали мати цілющі властивості. І це зробило Солонець-Тузли головним оздоровчим центром Миколаївської області.

Соляний промисел у межах міста?

Один із районів міста зветься Соляні. І історія району безпосередньо пов’язана із соляним промислом. Але не у звичному понятті. Добувати сіль у Миколаєві неможливо. Оскільки дві річки – Інгул та Південний Буг – недостатньо солоні, щоб із їхніх вод можна було випарувати сіль.

Раніше сіль видобували у Березнегуватому районі області. А на території сучасного мікрорайону Соляні розташовувалися склади із сіллю. Це місце обрали не випадково. За ввезення товарів у місто стягувалося мито, і торговці вирішили продавати сіль за межами тодішнього Миколаєва, щоби заощадити. Так продовжувалося до початку Великої Вітчизняної війни. Після війни територію почали активно забудовувати житловими будинками.

На соляних складах працівники займались збереженням соляних запасів, їх первинним очищенням та безпосереднім продажем. Для підтримки солі в придатному для споживання стані необхідно дотримуватись певних температурних правил, дотримуватись відповідного рівня вологості в приміщеннях. Зі складів у передмісті Миколаєва сіль розвозилася по всьому півдні України й не тільки. Купці з усього світу, які заїжджали до міста, купували миколаївську сіль. І таким чином вона роз’їхалася по всьому світу.

Лікувальна Кінбурнська сіль

Видобуток солі відбувається не тільки з метою отримання харчової (кухонної) солі, приправи. Але й одержання лікувальних солей, які мають цілющі властивості. На Миколаївщині є ще одне родовища таких солей. І не дивно, що це Кінбурнський півострів. Найбільш загадкове та унікальне місце в області.

Загалом, на острові є приблизно 300 озер, як з прісною, так і з солоною водою. Вони не особливо глибокі, не більше півтора метра. Частина озер має сполучення з морем, а деякі абсолютно ізольовані. Коли вода випаровується з таких “закритих” солоних озер, то на їхньому дні з’являється соляний шар. Саме в таких озерах і утворюється сіль із лікувальними властивостями та ропа (кухонна сіль). За часів чумаків до Кінбурнського півострова було прокладено цілі шляхи за сіллю. Люди приїжджали до цих озер і збирали сіль. А потім на волах доставляли їх до місць продажу.

Наразі сіль з озер на Кінбурні в їжу не застосовують. Але місцеві понадились збирати цю сіль і продавати її. Охочі оздоровиться додають цю сіль у воду під час прийняття ванни. Вченими неодноразово було доведено вплив таких солей насамперед на шкірні захворювання. Вони володіють дезінфекційними та загоювальними властивостями. Що сприятливо позначається на шкірі. Але, не можна довго перебувати у концентрованій солоній воді.

Оскільки сіль має властивості розчиняти, розм’якшувати шкіру. Це може завдати додаткової шкоди організму.

Проблеми соледобувної промисловості

У всьому світі основними способами видобутку солі є шахтний спосіб, само осадові солі (із соляних озер), басейновий спосіб.

На Миколаївщині немає таких великих родовищ солі, які можна було б розробляти шахтним методом. Або їх ще не відкрили. В області є тільки соляні озера, а також можна добувати сіль басейновим методом. Але такі способи не дають великих обсягів солі. Це робить видобутий продукт дуже дорогим та нездатним конкурувати з іншою сіллю. Тому масовий видобуток солі проходить в інших областях України.

Для екології Миколаївської області відсутність соляних шахт це добре. Незалежно від того, що саме видобувають у шахтах, це несе однакову шкоду для екології. Порушення рельєфів, провали, зсуви, шкідливі викиди у повітря. Все це завдає іноді непоправної шкоди навколишньому світу.

Басейний спосіб і само осадовий не несуть у собі стільки шкоди для навколишнього середовища. Але вони можуть бути небезпечні для людини. Працівники заводів, де відбувається випарювання солей, зобов’язана дотримуватись правил безпеки та носити спеціальні захисні костюми.

Користь та шкода солі для організму людини

Миколаївцям варто пам’ятати про всю небезпеку солі для організму людини. Харчова сіль (натрій хлорид) необхідний організму, оскільки він бере участь у багатьох процесах в організмі людини. Бере участь у формуванні еритроцитів, скороченні м’язів, секреції гормонів. Сіль в організмі здатна підтримати потрібний баланс вологи в організмі. Що є захистом від зневоднення.

Але її вживання має бути розумним. Оскільки надлишок солі в організмі здатний завдати шкоди. Іноді, навіть більше, чим нестача натрій хлориду в організмі.

Занадто велике вживання солі у раціоні може призвести до підвищеного кров’яного тиску. Що своєю чергою, загрожує інсультом. Також, надлишок натрію веде до проблем з нирками, печінкою та проблемами з опорно-руховим апаратом.

Багато солі в організмі затримує вологу. І це теж шкодить. Оскільки матимуть місце набряки, тиск на кровоносні судини та серце. Тому, коли ми з’їмо щось дуже солоне, нам відразу хочеться пити. Так наш організм вимагає додаткову воду, щоб розчинити і вивести натрій з організму з мінімальною шкодою.

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.