На програму розвитку зеленого туризму Миколаївської області щороку спрямовують мільйони гривень. До прикладу, у 2021 році виділили 1 млн 670 тисяч гривень. Актовський та Арбузинський каньйони, село Мигія, Бузький Гард – осередки екотуризму, розташовані у Первомайському районі Миколаївської області. А що ж сказати про Березанщину?!
Більше про зелений туризм на Миколаївщині та його масштабні плани розвитку – читайте в матеріалі на сайті mykolaiv.name.
Зелений туризм і масштабні плани розвитку
На території Миколаївщини стрімко набирає популярності зелений туризм. У нас, на півдні України, часто цей вид туризму ще називають сільським, екологічним або аграрним.
Та, найголовнішою його перевагою є те, що він допомагає зосередити кошти в одному місці та дозволяє виробникам певних продуктів, послуг заробляти коштом туристів. А туризм – це невід’ємна складова економіки Миколаївщини. Для того, щоб її підтримати, необхідні інвестори. І саме таким інвестором може стати кожен. Кожен житель Миколаївщини. Кожен українець. Європеєць або американець. Інвестором може стати кожен з нас.
До повномасштабного вторгнення “другої армії світу” на українську землю, у всіх громадах Миколаївщини планували проєктувати нові туристичні маршрути та розвивати рекреаційні зони. Планували запровадити й нові фестивалі.
От, наприклад, у Дорошівській громаді хотіли організувати фестиваль рибалок. В селі Троїцьке Новоодеського району планували зробити нову локацію відпочинку. Також були й думки про дійство, яке б називалося “Химери дикого степу”. А місце локації могли б надалі використовувати, як туристичну і, як наслідок, отримувати грантові кошти. Та, на щастя, на Миколаївщині й зараз є дуже багато незвичайних місць для відпочинку.
Село Мигія
Унікальне село Мигія туристи зазвичай називають “маленькими Альпами Миколаївщини”. Воно розташоване на березі річки Південний Буг. Сюди часто приїжджають любителі природи та активного відпочинку. Найпопулярніша розвага тут – рафтинг. Це сплав по річці. Та не звичний, а на надувних човнах.
До повномасштабного вторгнення росіян на українську землю, щороку близько 45 тисяч людей приїжджали до Мигії саме заради рафтингу. Його вартість розпочинається від 200 гривень. Тут все залежить від маршруту. І в будь-якому випадку перед початком сплаву для рафтерів проводять інструктаж. Розповідають, у якому положенні треба сидіти та як тримати весло, щоб під час проходження порогів не випасти з човна.
Для тих туристів, хто хоче зупинитися на відпочинок у Мигії з ночівлею, тут завжди працюють кілька готелів. Найдешевший номер коштує 400 гривень. Та, крім цього, на території села є три кемпінги, де можна заночувати в наметі чи шатрі серед природи. Вартість місця дешевша, ніж готельний номер. Від 150 гривень. На території є туалети, душ, зона відпочинку та польова кухня. Є все для незабутнього зеленого відпочинку.
Радонове озеро
Затоплений гранітний кар’єр Миколаївщини став місцем відпочинку для туристів із різних регіонів України. Та, бувають тут туристи також із країн Європи та Сполучених Штатів Америки.
До початку повномасштабного вторгнення щороку сюди приїжджали майже 120 тисяч туристів. У 2017 році місцеві волонтери зробили тут оглядовий майданчик. Це прекрасне місце для незабутнього відпочинку. Прекрасне місце, щоб отримати круті емоції. Ті, які захочеться згадувати ще довгі роки. Місцева влада підтримує і розвиває благоустрій цієї території. Бо ж чого лише вартує один оглядовий майданчик! З нього відкривається надзвичайний вид. Тут встановлена фотозона та інформаційні щити. І, до слова, локація абсолютно безоплатна.
Для любителів екстриму тут облаштували троллей. Всі охочі долають 470 метрів над озером зі швидкістю 120 кілометрів на годину. Уявіть лише це! А біля нижньої станції є схованка з блокнотом і всілякими дрібними сувенірами. На горі ж є території для кемпінгів. За невелику плату тут можна встановити намети і вночі, насолоджуючись цілющим свіжим повітрям, милуватися зоряним небом
Унікальне Радонове озеро з’явилося не так вже й давно. У кінці ХХ століття. Це поблизу туристичної Мигії. Колір води в озері небесно-голубий. Він надзвичайний. Вода в своєму складі має домішки радону – продукту розпаду радію. А звідси вже озеро й отримало свою назву.
Актовський каньйон
А ви знали про “Долину диявола” неподалік Миколаєві? Так туристи називають наш Актовський каньйон. Це особлива місцина. По-справжньому особлива… Тут зупиняються відпочивальники з наметами. Влаштовують ночівлю з багаттям. І це все просто неба. На свіжому повітрі. Насолоджуючись ним…
Однак, доїхати сюди досить важко. Бо ж доріг де-не-де просто немає. Та все ж, туристи відзначають, що це місце – свобода. Справжня свобода. Хочеш – кричи, хочеш – співай, хочеш – слухай тишу.
Цей каньйон знаходиться в дуже неочікуваному місці. Просто посеред степу. Його назва походить від назви найближчого села Актове. Це вознесенський район.
Глибина Актовського каньйону сягає 40–50 метрів. А площа – понад 250 гектарів. Це унікальний природний комплекс. Тут вдало поєднуються степова та водна екосистеми. І він входить до складу ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” та Національного природного парку “Бузький Гард”.
Арбузинський каньйон
Унікальний Арбузинський каньйон входить до складу природного парку “Бузький Гард”. Протяжність каньйону сягає п’яти кілометрів. Його дно вистелене величезними валунами. Вони розташовані то майже впритул один до одного, то з невеликими відстанями. А з гори це наче кам’яний лабіринт гігантських розмірів. Краєвиди тут просто фантастичної краси. Подібних на всій Україні точно немає!
Розташований він між річкою Мертвовод та Трикратським лісом. На річці Арбузинка. Просто в притоці Мертвоводу. А інколи його називають Малим Актовським каньйоном.
Тут немає гострих скель, лише круглі валуни. Для туристів зроблені екостежки, вздовж яких ростуть різноманітні квіти та кущі. Деякі з них навіть занесені до Червоної книги України.
Користь зеленого туризму
Економічний розвиток Миколаївщини в порівнянні з іншими областями України точно не пасе задніх. Та, водночас нам є до чого йти. Однією з нових форм господарювання може бути саме зелений туризм. Його можна розвивати за допомогою підприємницької діяльності. Тож сільське населення Миколаївщини має гарну можливість створити потужну інфраструктуру на тій території, де вони проживають.
До того ж містяни в сучасних реаліях досить ізольовані від природи. В повсякденному житті жителів великих міст багато психологічного напруження. Бо ж кількість стресових ситуацій ніяк не зменшується…
Сквери та невеликі парки не задовольняють потребу містян побути з природою сам на сам. Тож так і з’являється бажання виїхати з міста. Поїхати якомога далі від бетонних стін та від людей. Від усього, що нас оточує щодня. Так виникає природне бажання розслабитися та відпочити.
Таким чином навіть миколаївці стають туристами у селах області. Тут вони вивчають всі дари природи. Гори. Ліси. Береги річок та озер. Люблять мандрувати поблизу невеликих населених пунктів, які знаходяться неподалік Миколаєва.
