У сухому південному степу Миколаївщини заховані справжні геологічні скарби. Від обривистих берегів Південного Бугу до межиріч Арбузинки й Інгулу тягнеться мережа давніх річкових долин і алювіальних депресій. Саме тут виявлені унікальні поклади уранових і важкомінеральних руд. Це як добре розвідані радонові та уранові прояви, так і перспективні пляжні відклади з ільменітом і монацитом. А більше про рудні поклади на Миколаївщині читайте на сайті mykolaiv.name.
Геологічні умови утворення родовищ
Наша Миколаївська область, розташована на південному заході Українського щита, характеризується складною геологічною будовою, що сприяла формуванню різноманітних рудних родовищ. Основними структурними елементами, які вплинули на утворення рудних тіл, є палеодолини, тектонічні депресії та геоморфологічні підвищення. Зокрема кургани.
Палеодолини, зокрема Арбузинська та Ташлицька, утворилися внаслідок тривалих ерозійних процесів і заповнилися осадовими породами палеогенового віку. Ці структури слугували каналами для циркуляції мінералізованих флюїдів, що призвело до осадження уранових мінералів, таких як ураніт та кофініт. Глибина залягання рудних тіл у цих палеодолинах варіюється від 15 до 30 метрів, а середній вміст урану становить 0,05-0,1%.
Тектонічні депресії, зокрема Високогірна, характеризуються наявністю тріщинуватих зон у кристалічних породах, які слугували шляхами для гідротермальних розчинів. У цих умовах формувалися рудні тіла з підвищеним вмістом урану та супутніх елементів, таких як ванадій і молібден.
Геоморфологічні підвищення, зокрема кургани, часто асоціюються з локальними аномаліями радіоактивності. Це пов’язано з концентрацією важких мінералів у верхніх шарах ґрунту, що може свідчити про наявність рудних тіл у підстилаючих породах.
Уранове родовище “Садове”
Уранове родовище “Садове” розташоване у верхів’ях річки Арбузинка, за 4 км на південний схід від села Садове Арбузинського району Миколаївської області. Воно є частиною Кіровоградського уранорудного району, який історично вважається одним із найперспективніших регіонів України щодо видобутку урану.
Геологічно родовище локалізоване в палеогенових палеодолинах Українського щита. Зокрема в межах Південного мегаблоку, де виявлено численні об’єкти з потенційним урановим зруденінням.
Поклади урану залягають у кварцово-піщаних пісках палеогенового віку, що мають високу проникність і насичені органічною речовиною. Це сприяє утворенню редокс-бар’єрів – ключових зон осадження урану. Саме завдяки такому сприятливому гідрогеохімічному режиму родовище має високий коефіцієнт вилуговування – до 85%. Це дозволяє застосовувати методи підземного вилуговування (ПВ) при розробці.
Загальні запаси урану на родовищі оцінюються у 750 тонн, з яких 562 тонни класифікуються як промислові (категорії C1 і C2 за радянською системою класифікації запасів). Основна частина уранової мінералізації представлена уранітом (UO₂) і конфінітом у вигляді тонкорозсіяних вкраплень у пористих породах.
Перші геологорозвідувальні роботи на території родовища були виконані в 1958-1962 роках експедицією Державного науково-виробничого підприємства “Геоінформ України” (колишня “Українська геологорозвідувальна експедиція №5”) під керівництвом інженера-геолога Олександра Власенка. Саме його команді вдалося виявити перші уранові аномалії в регіоні, що пізніше були підтверджені свердловинними роботами й лабораторними дослідженнями. А в 1961 році на глибинах 38-95 метрів були відкриті перші уранові поклади.
Пляжні родовища важких мінералів
Узбережжя Миколаївської області, особливо в районах сіл Рибаківка, Лугове та Коблеве, багате на пляжні відклади, які містять важкі мінерали. Як от, до прикладу, ільменіт (FeTiO₃), рутил (TiO₂) та монацит ((Ce, La, Nd, Th) PO₄). Ці мінерали утворилися внаслідок тривалих процесів вивітрювання та транспортування матеріалу з внутрішніх частин Українського щита до узбережжя Чорного моря.
Середній вміст ільменіту в пляжних пісках становить 1,0%, а загальні запаси оцінюються в 1,5 млн м³. Монацит, який містить рідкісноземельні елементи, такі як церій, лантан та неодим, присутній у концентраціях до 0,2%. Ці мінерали мають стратегічне значення для високотехнологічних галузей, включаючи виробництво електроніки та альтернативної енергетики.
Геохімічні дослідження, проведені у 2023 році Інститутом геохімії навколишнього середовища НАН України, показали, що концентрації торію в монациті можуть досягати 8%. Це вимагає дотримання радіаційної безпеки під час видобутку та перероблювання цих мінералів.
Розробка цих пляжних родовищ може стати важливим джерелом титанової та рідкісноземельної сировини для України, зменшуючи залежність від імпорту та сприяючи розвитку національної економіки. Однак необхідно враховувати екологічні ризики, пов’язані з видобутком, та забезпечити відповідні заходи з охорони довкілля.
Мозаїка уранових проявів
На Ташлицькій ділянці, яка знаходиться в районі Каховського водосховища, теж є сліди урану. Його концентрація там становить 0,06% в піщаних шарах, що утворилися в давні часи. Уран поводиться по-різному залежно від місця. У Ташлицьких горах він пов’язаний із залишками торфу, а біля Високогір’я – з глиною темно-коричневого кольору, де вміст урану трохи менший – 0,04%.
У Костянтинівській зоні виявили підвищений радіаційний фон – до 450 Бк/кг. Тож для безпеки тут потрібно проводити додаткові перевірки під час досліджень.
На Новогуріївській ділянці, яка знаходиться за 12 км на північ від Первомайська, також знайшли поклади урану на площі 1,8 км², середній вміст якого – 0,05%. Вона межує з Ташлицькою ділянкою.
Загалом на шести відомих ділянках – Братське, Ташлицьке, Новогуріївське, Христофорівське, Садове та Щербанівське – уран залягає на глибині від 15 до 22 метрів. Кожна з них має свої особливості підземних вод і складу ґрунтів.
Загальні запаси урану на цих ділянках оцінюють у понад 1 250 тонн. Це відкриває можливість забезпечити українські атомні електростанції власною сировиною.
Геохімічні характеристики руд
Уранові руди Миколаївщини, зокрема родовища “Садове”, “Ташлицьке” та “Високогірне”, мають унікальні геохімічні особливості. Основні рудовмісні породи представлені кварцово-піщаними відкладами палеогенового віку, збагаченими органічними речовинами, такими як буре вугілля та торф’яні прошарки. Ці органічні компоненти сприяють редукційним умовам, які є сприятливими для осадження урану.
Уран у цих родовищах часто асоціюється з мінералами, такими як ураніт (UO₂) та кофініт (U(SiO₄)₁₋ₓ(OH)₄ₓ), що вказує на гідротермальне походження руд. Супутні елементи включають ванадій (до 0,3%), молібден (до 0,1%) та титанові мінерали, що свідчить про складні геохімічні процеси формування рудних тіл.
Рівень радіоактивності руд становить від 150 до 350 Бк/кг. Це вимагає ретельного моніторингу під час розвідки та експлуатації родовищ. Зокрема, в районі села Високогірне зафіксовано підвищені концентрації радону в ґрунтовому повітрі, що може впливати на здоров’я місцевого населення.
Джерела: