Неподалік Южноукраїнська на Миколаївщині є гідроакумулювальна електростанція. Ташлицька. Вона знаходиться на річці Південний Буг і з’єднує найбільше на Миколаївщині Олександрівське водосховище з Ташлицьким. Це територія Вознесенського району. Ташлицьку гідроелектростанцію побудували ще за часів СРСР. У 1981 році. Як відбувалося будівництво Ташлицької ГЕС, її проблеми, перспективи та наслідки функціонування – читайте в матеріалі на сайті mykolaiv.name.
Принцип роботи гідроелектростанцій
Як перетворити кінетичну енергію в електричну? А все просто! З цим ідеально справляються сотні українських гідроелектростанцій. Звісно ж, більшість з них були збудовані ще в минулому столітті. Кілька є і в нас, на Миколаївщині.
Однак, вже сьогодні влада США та найрозвиненіших країн Європи поступово відмовляється від використання ГЕС. Бо ж, як стверджують вчені, вони завдають величезної шкоди навколишньому середовищу. Саме тому вони є економічно не вигідними. Та все ж, понад 70% електроенергії у світі виробляється саме ГЕС.
Принцип роботи гідроелектростанцій – дуже простий. Потрібно лише русло річки з високим перепадом. Здебільшого, цей каскад створюють штучно. Ланцюг гідротехнічних споруд забезпечує необхідний напір води. Він надходить на лопаті гідротурбіни, а вона вже приводить в дію генератори, які і виробляють електроенергію. Все!
Енергетичне обладнання гідроелектростанції зазвичай знаходиться безпосередньо в самій будівлі. В залежності від призначення, воно має свій певний поділ. До прикладу, у машинній залі знаходяться гідроагрегати. Вони перетворюють енергію струму води в електричну енергію. Є ще різне додаткове обладнання, пристрої керування й контролю над роботою ГЕС, трансформаторна станція, розподільні пристрої тощо.
Як будували та змінювали Ташлицьку гідроелектростанцію
Проєкт будівництва ГЕС у 1981 році передбачав цілий комплекс станцій на Південному Бузі. Вище Ташлицької мала бути ще й Костянтинівська гідроелектростанція. У Богданівці, що в Доманівському районі. Але протести екологів змусили інженерів переглянути проєкт.
За первинним проєктом Ташлицька ГЕС мала складатися з чотирьох звичайних гідроагрегатів по 250 МВт та шести обертових агрегатів (генератор/двигун) по 150 МВт в турбінному режимі та 225 МВт в насосному. У проєкті було зазначено й потужність. 1 900 МВт у генераторному режимі та 1 350 МВт у двигунному.
27 липня 2006 року Кабінет міністрів України вніс зміни у проєкт роботи ГЕС. Тепер передбачалася виключно Ташлицька гідроелектростанція з установкою шести агрегатів 151/216,5 МВт із загальною потужністю 906 МВт в турбінному (генераторному) режимі та 1 299 МВт — у насосному (двигунному).
Перший гідроагрегат Ташлицької гідроелектростанції був пущений 14 вересня 2006 року в насосному режимі. Цього ж дня почали поступово заповнювати водосховище гідроелектростанції. А вже 16 жовтня 2006 року було запущено гідроагрегат у генераторному режимі. Другий запустили 21 липня 2007 в генераторному режимі, а 24 липня — у двигунному. Третій гідроагрегат почали експлуатувати в наступному 2008 році.
Згодом, з вересня 2014-го по лютий 2015-го року проводилася реконструкція другого агрегату Ташлицької гідроакумулювальної електростанції, запущеного у 2007-му році. Ці роботи виконувала державна компанія “Енергоатом”.
Через 10 років, у 2017-му, це ж підприємство взялося добудовувати третій гідроагрегат Ташлицької гідроелектростанції. В шахту генератора-двигуна встановили ротор, закупили та вмонтували токопроводи 15,75 кВ, закупили електротехнічне обладнання генераторної схеми, що дозволило швидко зібрати схему видачі потужності від генератора-двигуна до блочного трансформатора. Придбали і вмонтували блоковий трансформатор. Придбали систему забезпечення енергопостачання діючого устаткування — дизельгенераторні станції будівлі самої ГЕС і водоприймача, провели всі монтажні роботи. У котловані на глибині 12 метрів працювали близько двохсот людей.
Проблеми Ташлицької ГЕС
Ташлицька гідроакумулятивна електростанція знаходиться трохи західніше від районного центру Арбузинки. За три кілометри від Южноукраїнська. Вона повністю покриває пікові навантаження у південно-західній частині об’єднаної енергосистеми України. Також вона забезпечує надійний базисний режим роботи Південноукраїнської АЕС, яка знаходиться неподалік.
Загальне збільшення споживання електроенергії в ОЕС України привело до серйозної проблеми. І з кожним роком вона відчувається дедалі більше. Річ в тім, що виник дефіцит високоманеврових генерувальних потужностей. А від них залежить надійність роботи енергосистеми.
Ташлицька гідроелектростанція – це частина Південноукраїнського енергокомплексу. В його склад також входять і Олександрівська мала гідроелектростанція та Південноукраїнська атомна електростанція.
Наслідки функціонування ГЕС
Здебільшого ГЕС завдають більшої шкоди навколишньому середовищу, ніж приносять користі. Звісно, без електроенергії неможливо уявити свого життя. Повноцінного життя. Та, багаторічний досвід використання енергії води виявив суттєві недоліки гідроенергетики. Їх поділяють на такі типи:
- гідрофізичні – зменшення та збільшення водності, перерозподіл водного стоку у просторі та часі, зміна швидкості течії, зміна водообміну та терморежиму;
- морфометричні – зміна окреслення та протягу берегових ліній, перерозподіл глибин, зміна площі-водного дзеркала;
- гідробіологічні та біопродуктивні – зміна флори та фауни, в тому числі зменшення рідкісних, цінних та важливих господарських видів, розвиток шкідливих видів, поява цвітіння води, заростання та заболочення водойм, погіршення умов самоочищення;
- токсикоекологічні та радіоекологічні – збільшення вмісту важких металів, пестицидів, радіонуклідів, збільшення індексів біотестів;
- гідрохімічні – зміна загальної мінералізації та іонного вмісту, зміна газового (кисневого) режиму, збільшення вмісту органічних та біологічних речовин.
Кліматичні, географічні, економічні показники… На це все різко негативно впливає утворення штучних водосховищ. До прикладу, підтоплення. Із затоплених водосховищами площ переміщено промислові підприємства, дороги, лінії електропередач, трубопроводів, переселено десятки мільйонів людей.
На кожний кіловат потужності гідроелектростанції затоплюється приблизно 300 м2 землі. На території вже не існуючого СРСР під водою знаходиться близько 100 тисяч км2 родючих земель.
До того ж утворення великих водойм змінює і мікроклімат. Явно не найкращим чином. Так, утворення водойми глибиною понад 100 метрів може легко спричинити зниження температури води влітку більш ніж на 10 °С. Це дуже багато. А взимку, навпаки, в сорокаградусний мороз, зазвичай, такі річки окутані густим туманом. Вони не замерзають впродовж кілька сот кілометрів униз по течії.
Це лише невеликий перелік негативних змін в навколишньому середовищі. Втім, він вже призводить до думки, що збитки від будівництва та експлуатації гідроелектростанцій на рівнинних територіях, можуть значно перевищувати вигоду від отриманої електроенергії. Тобто твердження про найдешевший кіловат, який ніби дає ГЕС, точно не відповідає дійсності.