Там, де берег Південного Бугу невпинно розповідає про минулі епохи, зародився один із символів оборони незалежної суверенної неньки-України – Миколаївський бронетанковий завод. Це підприємство вже понад 88 років відіграє критичну роль у виробництві бронетехніки для Збройних сил України. І, воно вже давно стало невід’ємною частиною історії Миколаєва. Частиною міської економіки та соціального життя. В цьому лонгріді на сайті mykolaiv.name охоплено зародження заводу, його розвиток під час Другої світової війни, стрімкий розквіт під час радянських років, трансформацію у пострадянський період, сучасний вплив на Миколаїв та стратегічне значення для оборони України, що формує колективну пам’ять всієї Миколаївщини.
Зародження та рання історія заводу
Історія Миколаївського бронетанкового заводу почалася безпосередньо перед Другою світовою війною (1939-1944). У 1936 році. Адже саме у зв’язку із загрозою війни, яка збільшувалася із дня в день, радянський уряд прийняв рішення про створення нового потужного оборонного підприємства.
Наказ про заснування заводу був підписаний 15 квітня 1936 року. А вже у 1937 році конструкторський відділ розпочав підготовчі роботи. Загроза війни була такою, що до будівництва нового підприємства долучалися всі. Навіть місцеві керівники. Серед них був і радянський командир Іван Петрович Скаржинський (1787-1861). До слова, увесь процес будівництва тривав 18 місяців.
Будівля Миколаївського бронетанкового заводу була зведена у січні 1939 року. Згідно з архівними даними тих років, підприємство мало потенціал для випуску близько 200 одиниць бронетанкової техніки на рік. Це стало важливим стратегічним внеском радянської влади у підготовку до майбутніх воєнних дій.
Бронетанковий завод під час Другої світової війни
У 1941 році, на початку наступу нацистських військ на Миколаїв, Бронетанковий завод зазнав масштабних руйнувань. Під час бойових дій новозведена будівля та майже вся інфраструктура підприємства були пошкоджені.
Та на щастя, оперативні рішення інженера Михайла Гнатюка та адміністративного директора Олександр Бабенка, дозволили організувати успішну евакуацію ключових виробничих ліній. Їх перевезли до безпечних районів Донецької області.
У 1943 році, під час окупації нашого міста, на заводі частково відновили виробництво бронетехніки. За той рік було виготовлено понад 500 одиниць бойових машин. Зокрема модифікації танків Т-34.
Крім цього велика кількість конструкторських випробувальних груп активно удосконалювала бронювання та підвищувала мобільність техніки. Це дозволяло знизити втрати бойових машин. На 15-20%.
Цей період історії Миколаївського бронетанкового заводу характеризується неймовірною мобільністю та героїзмом. Адже виробництво бойової техніки стало неймовірно важливим для Червоної армії, що боролася за звільнення Батьківщини.
Розквіт виробництва в радянський період
Після завершення Другої світової війни завод релокувався у наш рідний Миколаїв. І тут вже почалася масштабна модернізація та його стрімкий розвиток. Відтак, у 1950-их роках було повністю реконструйовано всі виробничі лінії. Також було впроваджено й інноваційні автоматизовані системи.
Не менш важливим є те, що у цей самий період Миколаївський бронетанковий завод став одним із провідних виробників бронетехніки на всій території СРСР. Це підтверджується офіційними статистичними даними. Лише у 1965 році завод виготовив більш ніж 1200 одиниць бронетранспортерів і бойових машин. Рівень автоматизації збільшився до 75%. Відповідно, й час виготовлення техніки помітно зменшився. Наприклад, тепер вже на один танк потрібно було не 18 днів, а лише 12.
Видатні радянські інженери, зокрема миколаївчанин Михайло Васильович Гнатюк, активно впроваджували інноваційні технології. Це дозволило не лише збільшити продуктивність, а й підвищити якість продукції до всіх стандартів, прийнятих у СРСР.
У цей період чисельність робітників заводу перевищила 5 тисяч осіб. А річний оборот підприємства сягав приблизно 500 млн рублів. Миколаївський бронетанковий завод через міські порти активно експортував свою продукцію до великої кількості союзних країн. А технологічні інновації того часу стали фундаментом для подальшого розвитку оборонної промисловості України.
Модернізація та трансформація у пострадянський період
Після здобуття Україною своєї незалежності у 1991 році, Миколаївський бронетанковий завод перетерпів серйозні зміни. У 1995 році його приватизували. Так почалася перша масштабна модернізація заводу під час незалежної України. Тоді було оновлено всі виробничі лінії із залученням інноваційних іноземних технологій.
За даними місцевої торгової палати, у 2001 році в модернізацію підприємства було інвестовано більш ніж 5 млн доларів США. В порівнянні з показниками 1995 року виробнича потужність збільшилась на 40%. Видатні миколаївські інженери, серед яких Олександр Микула і Віктор Головнич, розробили новітні моделі бронетехніки, які експортуються до партнерських країн Європи та Азії.
Варто зазначити й те, що Миколаївський бронетанковий завод – це один з головних роботодавців Миколаївщини. Також це важливий драйвер регіонального економічного розвитку.
Річний оборот бронетанкового підприємства у 2021 році оцінювали у понад 50 млн доларів США. В той самий рік експорт бронетехніки склав близько 15% від загального виробництва.
За даними місцевої влади, у 2023 році, просто під час повномасштабного вторгнення армії Російської Федерації на територію України, завод забезпечував роботою понад 3 тисячі людей. Це становило приблизно 12% робочої сили Миколаєва.
Значення для оборони України під час повномасштабного вторгнення
Миколаївський бронетанковий завод – це один із ключових активів оборонно‑промислового комплексу України. Його роль під час повномасштабного вторгнення є стратегічно-важливою одразу з кількох причин. Цей завод виробляє та модернізує бронетехніку, а також оперативно її обслуговує та здійснює ремонтні та всі інші необхідні роботи.
Відтак, підприємство активно виробляє та модернізує БРДМ-2 “Хазар”. Це оновлений варіант старої бронемашини, яка має підвищену мобільність, кращу броньову захищеність та сучасне озброєння. Це критично важливо для ведення військових операцій у складних бойових умовах.
Згідно з інформацією офіційних джерел, бронетанковий завод щорічно виробляє понад 400 бойових машин. Це дозволяє забезпечити українські підрозділи новою технікою. Крім цього тут оперативно проводиться ремонт і модернізація вже наявного парку бронетехніки. Це дозволяє нашій армії максимально ефективно використовувати всі наявні ресурси та зберігати високу бойову спроможність навіть при значних втратах.
Наш Миколаїв – ключовий регіон південної України. Локалізація заводу дозволяє забезпечувати швидку логістику та доставку виробленої техніки на передові рубежі, що є особливо важливим у випадку повномасштабного вторгнення. Його позиція у тилу сприяє безперервному виробництву бронетехніки, оскільки підприємство менш вразливе до прямого обстрілу, ніж об’єкти на передовій.