Розробка глини відрізняється від видобутку інших корисних копалин. Відмінність полягає в його простоті та не високій витратності. Глиняні породи знаходяться дуже близько до поверхні, і іноді досить лопати або екскаватора. Водночас у Миколаївській області немає офіційних та масштабних розробок родовищ глини.

Але в області є місця, що колись розроблялися, а зараз вони перетворилися на туристичні місця. Більше на mykolaiv.name.

Корисні копалини Миколаївської області

На території Миколаївської області є поклади багатьох корисних копалин. Північну частину області займає Український кристалічний щит, на півдні – Причорноморська западина.

Український кристалічний щит представлений такими породами, як кристалічні сланці, метабазити, мігматити, амфіболіти.

Більшість корисних копалин застосовують у промисловості. Граніт, глина, гіпс, каолін, трепел та інші поклади, щодня використовують для будівництва та виробництва різних матеріалів промислового значення.

Відсутності великих розробок корисних копалин на території Миколаївської області зумовлена бюрократичними нюансами. У законах не прописано всю процедуру оформлення дозволів на видобуток та розробку покладів. Це призводить до випадків незаконного видобутку. Що в свою чергу, тягне до цілого ланцюжка негативних наслідків: порушення правил праці та безпеки, шкода для екології, відсутність надходжень до бюджету.

“Білі скелі”

Неподалік Вознесенська є місце, яке облюбували туристи. Його прозвали “Білими скелями”. До того, як набути популярності це було місце великого видобутку білої глини. 

Цей вид глини був дуже цінний на міжнародних ринках. Згідно з різними джерелами, за тисячу кілограм можна було виручити від ста доларів. Через падіння попиту на цей вид глини та вплив держави, розробки глиняних копалень у Вознесенську не набули значних масштабів. На основі видобутої глини на “Білих скелях” виробляли побілку для стін, яку використовують на території всієї України.

Лише кілька років тому кар’єр гудів як вулик, від звуків вантажівок та КамАЗів. Але тепер у ньому чути лише звуки клацань фотоапаратів. Роботи з видобутку глини припинилися. Світ став переходити на інші продукти, і потреба у великій кількості білої глини відпала.

До того ж, тепер “Білі скелі” стали частиною заповідної зони, і проведення там якихось розкопок, робіт з видобутку стає неможливим. І в цьому вже немає необхідності. Миколаївське Памуккале могло б принести більше фінансових надходжень до бюджету області, аніж видобуток глини. До того ж можливо, родовище білої глини вже вичерпалось. І добувати там більше нема чого. Білі скелі, як туристичне місце, можуть бути небезпечними. Зсуви, провали, – все це чекає на неуважних туристів.

Видобуток глини під Первомайськом

Ще один глиняний кар’єр, який тепер став визначною пам’яткою, знаходиться під Первомайськом. У цьому кар’єрі видобували каолін, один із видів глини.

Видобутку каоліну у Первомайську розпочала компанія “Пласт”. Їм довелося все починати з початку: проводити дослідження, бурити кар’єр, налагоджувати ланцюжок видобутку-збуту. Вперше розробку розпочали у 2007 році. Вони знайшли пласт із каоліном і над ним почали копати кар’єр.

На момент, коли компанія розпочала розробку каолінового пласта, його там було понад три тисячі тонн. Експлуатувати первомайський кар’єр можна було протягом 30 років. Але каоліновий кар’єр проіснував набагато менше відведеного йому терміну.

Каолін успішно використовують при виробництві кахлю, плитки, кераміки та будівельних матеріалів. І не дивно, що власником каолінового кар’єру виявився громадянин Франції.

Причина, через яку французи закинули розробку каоліну в Миколаївській області невідома. Іноземці мали величезний прибуток від розробки каоліну. 80% всього здобутого йшло на імпорт. Багато хто у світі високо цінував миколаївський каолін.

Парутінська глина

Ще один кар’єр з видобутку глини знаходиться у селі Парутіне Куцубинської територіальної громади Миколаївської області. На жаль, історія з Парутиним це яскравий приклад того, як сильно Україні необхідно врегулювати видобуток корисних копалин.

Поклади глини в Парутіно знаходяться на поверхні і видобувати їх дуже просто. Це й призвело до того, що вже кілька разів правоохоронцями було зафіксовано незаконне видобування корисних копалин (глини).

Найбільший факт незаконного видобутку глини у Парутіному стався у 2021 році. Загалом збитки склали 10 мільйонів гривень.

Видобуток корисних копалин має свої правила, які захищають навколишнє середовище, співробітників і самі надра планети. Незаконний видобуток порушує ці правила та завдає цілого комплексу шкоди.

Вплив розробки глиняних покладів на екологію

Безумовно, у деякі періоди еволюції людства знаходження та розробка покладів з корисними копалинами було великим відкриттям. І тим, що просунуло суспільство вперед. Але сьогодні все більше вчених говорити про шкоду відкритих розробок. І все через їх вплив на екологію.

Вплив на довкілля вимірюється у фізичних, хімічних та біологічних змінах властивостей екології.

Видобуток корисних копалин шкодить одразу на декількох фронтах. Насамперед це повітря. Викиди у повітря, що відбуваються в момент видобутку, шкодять людському здоров’ю. Можуть викликати сукупність різних проблем, пов’язаних з дихальною та серцево-судинною системою.

Попадання відходів переробної промисловості у підземні води може призвести до забруднення води. Що призведе до зниження рівня життя населення області, занепад урожайності.

Розробки корисних копалин впливають на всі сфери життєдіяльності регіону. Вони несуть у собі як позитивний вплив, так і негативний. Наприклад, будь-який видобуток несе у собі прибуток, надходження до бюджету. Але шкодить екології. За додаткові надходження до бюджету області можна нівелювати негативні наслідки від розробки покладів.

Розробка твердих копалин, в свою чергу, може призвести до руйнування рельєфів, злиття річок, забруднення повітря. Окремо варто згадати ймовірність виникнення техногенних катастроф. Вони є небезпечними аваріями на виробництвах, обвалами, зсувами, вибухами.

Всі види глини видобувати відкритим способом, який також приховує різні небезпеки. Усі елементи розробки з корисними копалинами відкритим (наземним) типом призводить до різним забрудненням довкілля.

Через вплив великих помп, які використовують при відкритій розробці, відбувається зміна верхньої частини літосфери та рельєфу місцевості. Має місце посилення ерозії ґрунту, вивітрювання корисних елементів із родючих ґрунтів, окислення рудних мінералів, відбувається осідання ґрунту через яке можуть відбуватися обвали та провали.

Можливо те, що офіційних та облаштованих місць видобутку глиняних порід у Миколаївській області немає йде на користь її мешканцям. Але незаконний видобуток іде на шкоду всьому фонду глиняних надр області.

Згідно з офіційними даними, стан повітря в Миколаєві та області знаходиться в межах норми. Навіть більше того, миколаївське повітря одне з найчистіших у країні. Але, ось ерозія ґрунтів – проблема області. Миколаївська область відома своїми посівними площами. І для гарної врожайності необхідно стежити за станом ґрунтів та полів. Особливо поблизу глиняних родовищ. Якщо глина потрапить на посівні площі, вони стануть непридатними для сільськогосподарської діяльності.