Найкращому в Україні Миколаївському зоопарку вже понад сотня років. Однак, не весь цей час він знаходився у тому місці, де й зараз. На початку XX століття майбутній зоопарк Миколаєва був заснований міським головою Миколою Леонтовичем. Він захоплювався тваринним світом і заснував у своєму розкішному особняку на перетині Московської та Адміральської приватну колекцію-акваріум. Незабаром його захоплення з хобі перетворилося на дещо більше. Леонтович відкрив двері і почав зустрічати гостей, які бажали ознайомитися з його роботою та колекцією. Саме з цього моменту Миколаївський зоопарк починає своє літочислення: 26 квітня 1901 року. Більше на сайті mykolaiv.name.
Від приватної колекції до Держакваріуму та Акваріуму-Зоосаду
Приватна колекція була заснована Леонтовичем у 1901 році: понад 70 акваріумів, деякі з них значних розмірів, понад 1000 видів риб та земноводних – з таким багатством Леонтович швидко став відомим акваріумістом не лише на території країни, а й за кордоном.
Після Революції прийшли більшовики. «Дітище» Леонтовича було націоналізоване, а він із власника став директором організації під назвою Держакваріум. Проте, вже у 1918 році, влада прийняла рішення заарештувати Леонтовича, за чутками, пред’явити йому не було чого, але ж він був колишнім дворянином. Цей статус став досить вагомим приводом. Усього за півроку його відпустили. За офіційною версією, за Леонтовича заступився сам Луначарський. А міська легенда розповідає: із зоопарку Леонтовича втік крокодил, і для того, щоб його повернути з вулиць у клітку, було звільнено Миколу Леонтовича. Нібито, на основі цих подій була написана популярна на той час фольклорна пісня «По вулицях ходила велика крокодила…» та вірш Чуковського. Однак така версія підтверджень не має і так і залишається лише однією з міських легенд.
Леонтович знову повернувся до директорського крісла, все нормалізувалося. 1925 року у Держакваріумі відкрили зоологічний відділ. Відтепер, колись приватна колекція стала іменуватися Акваріумом-Зоосадом та поповнилася бізонами, яками, страусами, вовками, мавпами, ведмедями, лисицями та ін. Зоопарк у Миколаєві став першим на території СРСР та третім у Європі.
Нові директори Акваріуму-Зоосаду
1934 року для зоопарку знайшли нового директора, а Леонтовича спочатку знизили за посадою до наукового співробітника, а потім і зовсім – звільнили. Трохи пізніше він влаштувався касиром на ТЕЦ і переїхав із сім’єю з особняка до будинку на Адміральській, навпроти кірхи. Незабаром Леонтовича знову заарештують за звинуваченням у антирадянській пропаганді, змові тощо та посадять. Так Микола Леонтович втратив своє захоплення, роботу та свободу.
За період менше року директори змінюють один одного майже блискавично. Після Леонтовича місце директора зоопарку займе партійний “правильний” чиновник Распопов. У 1935 році зоопарк знову отримує нового керівника. Ним стає Федір Нічіков. Усього за місяць призначається новий директор – Тихон Ребенок. Останній керує зоопарком близько 5 років, до 1941 року. За 4 дні до початку окупації в Миколаєві Тихон Ребенок біжить із міста, передавши свої обов’язки Нічікову.
Багато труднощів випало на долю зоопарку та його керівництва в окупації. Корму для звірів не вистачало, водопровід та електрика були відсутні. Зоосад на той час налічував менше 10 осіб співробітників: подружжя Нічікових, троє робітників та чотири юнната – це всі, хто погодився залишитися для підтримки зоосаду. Воду до зоосаду возили бочками з річки, а на корм для тварин збирали падаль містом. Окупаційна влада зжалилася. Зоосад вирішили підтримати фінансово, тож незабаром колишнє життя налагодилося, і він знову відчинив свої двері для відвідувачів.
Після звільнення міста від загарбників зоосад у Миколаєві запрацював вже на другий день. А незабаром з’явився і колишній директор Тихон Ребенок. Нічіков знову обійняв посаду директора наприкінці 1944 року.
Сучасність Миколаївського зоопарку
За чотири роки Акваріум-Зоопарк перейменували. Відтоді він став називатися Миколаївським зоопарком, таку назву носить і досі. На нове (а для сучасних миколаївців – звичайне) місце зоопарк переїхав у 1977-1978 рр.
З того часу, з року в рік, зоопарк тільки розвивається та росте. У 2021 році в його колекції понад 500 видів тварин, загальним поголів’ям близько 5000 тварин. Він бере участь у міжнародних програмах обміну та розведення тварин, вирощує та розводить червонокнижні екземпляри, у тому числі й рослин. А головне його досягнення – його люблять містяни та гості міста.
