Як відомо з початком активних бойових дій в містах, які опинились у прифронтовій зоні виник дефіцит на певні товари. З полиць магазинів тоді почав зникати корм для тварин. До спеціалізованих крамниць утворились черги. Більше на mykolaiv.name.
Найбільше постраждали від цього притулки для тварин, а також племінні розплідники. Допомоги з забезпеченням кормом для тварин потребували й ті миколаївці, хто взяв на перетримку тварин близьких і знайомих, які змушені були евакуюватись. Є й такі випадки, коли люди просто не могли купити корм, так як залишились без роботи.
Проблему взялись вирішувати зооволонтери – члени Миколаївського відділення Кінологічної спілки України. Як вдалось організуватись, продумати логістику знайти меценатів журналісту нашого сайту розповіла ініціаторка цього волонтерського проєкту Алла Кравчук. Саме вона стала годувальницею для багатьох миколаївських “хвостиків”.
Куди можна постукати, щоб допомогли
Алла Кравчук – заводчиця золотистих ретриверів. Її добре знають, як хендлера. Тому проблема пошуку корму наприкінці лютого 2022 року для своїх чотирилапих питомців виникла й перед нею.
“Я сама провела перший тиждень в пошуках хоча б якогось корму для своїх тварин. Я зрозуміла, що це для кожного жителя Миколаєва й області, у кого є тварини, – велика проблема. Тому почали порушувати питання, куди можна постукати, щоб попросити допомоги для всіх власників, заводчиків, зооволонтерів. Ця біда стала спільною”, – розповідає Алла.
І так сталось, що шукати допомогу й організовувати видачу кормів довелось самій Аллі. Першу допомогу надали колегам по Клубу. Проте, залишити так би мовити “за бортом” інших власників собак і кішок було б несправедливо.
“Спочатку першу допомогу я збирала для колег не лише для Кінологічної спілки України. Є й інші організації. А потім я зрозуміла, що запити набагато масштабніші. Тому ми розпочали приймати заявки від усіх власників собак, кішок з міста й області”, – розповіла зооволонтерка.
Допомога потрібна багатьом
Як з’ясувалося в процесі спілкування зооволонтерів з миколаївцями, найбільша допомога потрібна звичайним громадянам, а не притулкам. Справа в тому, що подібним організаціям легше знайти підтримку. Якщо мало підтримує влада, то завжди допоможе солідний благодійний фонд. Часто все впирається й в бюрократію. З притулками, державними або приватними, можна оформити підзвітну документацію.
Допомога звичайним жителям Миколаєва без оформлення паперів не завжди влаштовує фонди, які в багатьох випадках є підзвітними. Допомогти в такому випадку можуть такі волонтери, як Алла Кравчук.
“Притулки й розплідники намагаються самостійно організувати допомогу. Один одному допомагають. Самі намагаються знайти меценатів, які можуть надати допомогу у вигляді кормів або фінансову допомогу.
На даний момент, напевно 70%, звернення від звичайних власників, звичайних жителів Миколаєва й області”, – підтверджує зооволонтерка.
До речі, пошук меценатів триває. Хоча за словами Алли Кравчук, розповідати, як шукали меценатів, можна тривалий час. Першими вдгукнулись колеги – волонтери й заводчики собак.
“Перша, хто нам надав допомогу, це Марія Гвоздєва – волонтерка від КСУ. Вона одеситка. Це найперша допомога, яка надійшла, була від неї.
Далі я почала просити про допомогу своїх колег з-за кордону. Зокрема, відгукнувся заводчик золотистих ретриверів з Литви Гінтаре. Вони зараз регулярно допомагають. Є різні фонди. З Австрією ми працюємо, Польщею. На даний момент допомогу нам надали вд українського фонду UAnimals. Неочікувано і дуже швидко вони відпрацювали. Стукаємо всюди. Велика робота – писати до всіх організацій”, – ділиться Алла Кравчук.
Допомога від миколаївських зооволонтерів охоплює не лише Миколаїв. Вантаж з їжею для тварин надходить і в область. Це села, що розташовані в так званій “сірій” зоні. Допомагають населенним пунктам, які звільнили від окупантів. Відправляли допомогу до Снігурівки і навіть до окупованого Херсону. На жаль, не завжди такі ризиковані рейси завершалися добре.
Як отримати допомогу своєму чотирилапому другу?
Виявляється механізм отримання такої допомоги досить простий. Алла створила в Фейсбуці сторінку. Там можна подати заявку, під окремим постом. Потрібно лише відповісти на кілька запитань. Є кілька умов, про які розповіла зооволонтерка. Наприклад, на постійній основі допомогу отримують певні категорії.
“Люди відповідають на запитання: ПІП, телефон, кількість тварин, можливість самовивозу. І ось за цим списком ми формуємо заявки.
Як допомога надходить, то ми рухаємося за списком. Повторно ми відвантажуємо професійним заводчикам, тому що у них велика кількість тварин. Це професіонали своєї справи. І ми повинні турбуватись про збереження племнного поголів’я В Україні. Війна закінчится і нам потрібно буде показувати результати роботи на світовому рівні.
Також інші зооволонтери до нас звертаються вдруге, люди з окупованих територій Миколаївської області. Переселенці, хто вимушений тимчасово переселитися до Миколаєва, а також люди, які залишились без житла”, – зазначила Алла Кравчук.
Слід розуміти, що заявок більша, але допомоги більше не стає. Меценати також втомлюються. Та й можливості в багатьох обмежені. Проте, поки є можливість миколаївські зооволонтери працюють. А результатом їхньої праці стали нагодовані й щасливі тварини, світлинами яких на волонтерській сторінці діляться їхні власники.