Дивовижні рукотворні витвори та надзвичайна краса природи… Підвісний міст, скелі над Інгулом, приінгульська садиба Тропіних, урочище “Пороги” та величезне Софіївське водосховище із найбільшим в Україні штучним водоспадом. Це все дивовижно поєднується у казковому регіональному ландшафтному парку “Приінгульський”.
Рукотворна водойма – це не тільки господарчий об’єкт, а й туристична принада посеред степу. Нове русло водойми було утворене методом вибухів. Більше про Софіївське водосховище читайте в матеріалі сайту mykolaiv.name.
Як створювали Софіївське водосховище?
Софіївське водосховище – друге за розмірами водосховище в Миколаївській області. Його проект було розроблено у 1964 році Одеською філією “Укргіпроводгосп”. Цього ж року розпочато роботи зі спорудження будівельно-монтажним управлінням № 25 тресту “Укрводбуд”. Саме будівництво водосховища завершилося у 1968 році. Мета створення винятково технологічна. Водопостачання до населених пунктів навколишніх Новобузької та Казанківської об’єднаних територіальних громад. Також воду використовують при потребах зрошення.
Для заповнення водосховища було використано нетипове проєктне рішення. Вся вода заливається в спеціальний канал в гранітах, по якому тече безпосередньо в русло річки Інгул. Долаючи високі пороги і водоспади вода покращує свою якість і суттєво збагачується киснем. Ділянка річки між греблею водосховища та північною околицею села Софіївка є найбільш чистою русловою ділянкою річки Інгул в Миколаївській області.
У 1990 році Софіївське водосховище отримало статус гідрологічного заказника. Постійним користувачем земельної ділянки визнали Миколаївське обласне управління водних ресурсів.
Розміри штучного озера
Розміри водойми просто вражаючі. Загальна площа досягає аж 470 га. Середня ширина водного дзеркала – 260 м, максимальна – 700 м. Щодо глибини, то середня – близько 7 м, а максимальна досягає 20 м. Уявіть собі лише це гігантське озеро.
Софіївське водосховище створене 245-метровою бетонною греблею та 300-метровою земляною дамбою. Її ширина в придонних шарах становить рівно 140 метрів. Підпірна стіна утримує рівень води у озері на рівні 39,5 метрів.
Цікавим є той факт, що північний край водосховища розташований вище основи дамби. Лівим берегом річки, обходячи дамбу, вода зі штучного озера спускається в русло річки нижче греблі.
Водоскид Софіївського гідровузла створено для вод від злив та танення снігів. Потужність верхнього водоскиду – 1 245 м3/с, донного – 14,3 м /с, сифонної – 4,9 м3/с. Так зване нове русло річки Інгул збудували методом вибухів. Таке рішення для пропуску зливових та сніготалих вод застосовується вкрай рідко. Тож Софіївський гідровузол унікальний у цьому плані.
Це штучне озеро після снігових морозних зим або бурхливого танення снігу пізніми зимами та ранніми веснами перетворюється на величний водоспад. Ніби як у казці. Лише уявіть як над підпірною стіною нависають брили льоду, а потік води мчить по гранітному каньйону… Це надзвичайно гарно!
Флора і фауна
У водоймі водиться багато риби. От, до прикладу, короп, карась, йорж, краснопірка, товстолоб, в’язь, сом, щука, лящ, окунь… Загалом їх тут 18 видів. Є й рідкісні та навіть зникаючі види. А довкола – унікальна флора. Льонок Біберштейна, пустельниця жорстка, оставник одеський, астрагал блідий, пустельниця жорстка, очиток Борисової, карагана скіфська, півники понтичні, сім видів ковил, рябчик руський, півники понтичні, тюльпан бузький та дібровний, дрік скіфський, брандушка різнобарвна тощо. Деякі з цих рослин занесені в списки спеціальної охорони.
Також тут живуть близько 2 000 видів комах, 3 види земноводних, понад 100 видів птахів, 5 видів плазунів, 19 видів ссавців. З дуже рідкісних – махаон, ксилокопа звичайна, жовтобрюх, видра річкова, тхір степовий, сколія-гігант, поліксена, конюк степовий тощо.
Приінгульський регіональний ландшафтний парк та роль Софіївського водосховища
З метою збереження у природному стані ділянки долини річки Інгул і її типових та унікальних природних комплексів було створено регіональний ландшафтний парк “Приінгульський”. Це було у 2002 році. Загальна площа парку становить понад 3 тисячі гектарів. Софіївське водосховище, навколо якого створено парк – друге по величині в цілій Миколаївській області, а сам Софіївський гідровузол – єдиний у своєму роді за проєктним рішенням.
Температура води в середині весни та осені приблизно однакова. Це близько 10 – градусів тепла. У червні – 25 градусів вище нуля. Влітку спостерігається рясне “цвітіння” води.
Біля водосховища завжди багато туристів. З найвіддаленіших куточків України та з різних країн світу. Їх можна побачити тут за будь-якої погоди. У всі пори року. Вони приїжджають сюди просто помилуватися унікальними краєвидами. Подивитися і послухати шум стрімко поточної води, кам’янисті, круті, з виходом кристалічні породи на берегах річки, на каміння вкрите мохом, зелені влітку та різнокольорові восени луки, а також гармонійне поєднання природи та штучно створених об’єктів. А яке тут цілюще повітря! Воно з середини наповнює здоров’ям. Наповнює життям. Дарує сили рухатися вперед, надихає втілювати в життя свої найзаповітніші мрії.
Це місце ідеально підходить для справжнього відпочинку. Відпочинку не лише тілом, а й душею. Для так званого перезавантаження. Бо тут є все. Все ідеальне. Досконале. Одним словом – тут казка. Справжня казка.
Що подивитися поруч?
На березі гігантського водосховища знаходиться Свято-Михайлівський храм Свято-Михайлівського жіночого монастиря. В народі його називають Пелагеївською церквою. Це святиня та окраса всієї Миколаївщини.
Дуже цікавим є плато під гучною назвою “Чортів міст”. Це доволі кам’яниста територія. Вона трохи піднята над місцевістю. А з неї відкриваються мальовничі пейзажі… Звідси можна добре розгледіти Софіївське водосховище, унікальні виходи гранітів, цілинні ділянки степу.
Тут ходить дуже багато легенд. “Скеля скам’янілих богатирів”, або її ще називають просто “Стовп”, що поважно височіє на острові між мальовничими петлями річок, розповідає одну з найцікавіших. Мова йде про контури сімох богатирів. Їх місцевий чаклун перетворив на тверде каміння.
Є тут і кам’яниста скеля під назвою “Пугач”. Вона має оманливий зоровий ефект. З одного боку видніється обличчя величезної людини. Воно дуже виділяється над водою. А вже з іншого кута зору – це дівоче обличчя. Тут можна добре розгледіти жінку з довгим волоссям. А “Берег кам’яних химер”! Чули про нього? Це своєрідний аналог “Долини привидів” в Криму. Дійсно надзвичайна місцина.
А ще тут кам’яні брили на берегах річки Інгул створюють цілі чудернацькі композиції з каменю. От як рибу, черепаху, тюленя, крокодила, сплячу красуню… Їх тут багато. Різних. А так звані “Пиріжки” – це унікальна ділянка Сагайдацького каньйону. Тут гігантські брили формують невеликий, але привабливий водоспад.
В завершення хочеться сказати, що Софіївське водосховище – це перлина Півдня України. Бо навкруги штучного озера розташовано цілу купу мальовничих куточків. А ці природні чудеса неодмінно має відвідати кожен справжній українець.