Величний, надсучасний, надпотужний та дуже шкідливий. Такими словами можна описати Миколаївський глиноземний завод та його діяльність. Від моменту його створення, протягом кількох десятиліть, він дає роботу і заробіток сотням людей. Сотням жителів Миколаївщини. Однак, не все так добре. І ці проблеми виявили лише за 40 років функціонування підприємства. Більше маловідомих фактів про Миколаївський глиноземний завод читайте на сайті mykolaiv.name.
Як будувався Миколаївський глиноземний завод
Надпотужне підприємство Миколаївський глиноземний завод (ТОВ Миколаївський глиноземний завод) було збудовано у кінці минулого ХХ століття. А саме, у 1980-му році. Це одне з найбільших підприємств у Європі, що функціонує у галузі кольорової металургії. Тут дуже сучасне обладнання. А все почалося не так і давно. З одного розпорядження Ради Міністрів СРСР від 19 жовтня 1972 р. № 2293-р. про введення у дію першої черги Миколаївського глиноземного заводу.
Технічно проєкт цього заводу розробили Всесоюзний науково-дослідний та проєктний інститут алюмінієвої, магнієвої та електродної промисловості (ВАМІ) потужністю 660 тис. тонн глинозему на рік. Його затвердили Міністерством кольорової металургії СРСР. Рада Міністрів Радянського Союзу прийняла письмове рішення про будівництво заводу 28 травня 1974 р. Планувалося, що на імпортному обладнанні його потужність складатиме 1 млн тонн глинозему на рік. В якості сировини планувалося використання гвінейських та югославських бокситів.
Станом на 1 січня 1976 р. у будівництво заводу вже було вкладено 28,7 млн. крб. А протягом 1976 р. ще 30,57 млн. крб. У тому числі й 27,03 млн. крб. будівельно-монтажних робіт. Цього ж року трестом «Чорноморгідробуд» почали експлуатувати комплекс причалів №1 і №2. Їх довжина сягала 260 метрів.
Будівництво заводу йшло повним ходом. Тут працювали оперативно-диспетчерська група. Майже цілодобово чергував штаб будівництва. Він координував всю роботу. Для перевірки якості будівельно-монтажних робіт була створена група головних інженерів підрядних та субпідрядних організацій.
Перші роки функціонування Миколаївського глиноземного заводу
Статут, або головний документ Миколаївського глиноземного заводу затвердили 11 липня 1977 року. Через три роки, 28 липня 1980 р., нарешті побудували першу чергу підприємства. Будівництво другої черги завершилося 29 грудня 1980 р., Цього ж року завод випустив перший глинозем. Третю і четверту черги збудували – 29 вересня 1981 р. та 18 вересня 1982 р. відповідно.
Коли Миколаївський глиноземний завод функціонував на всі свої 100%, до його структури входили:
- цех підготовки шихти;
- глиноземний цех;
- автотранспортний та залізничний цехи;
- цех мереж та підстанцій;
- цех теплоелектроцентраль;
- ливарно-механічний цех;
- електроремонтний;
- цех централізованих ремонтів;
- ремонтно-будівельний цех;
- центральна заводська лабораторія;
- цех вантажно-розвантажувальних робіт;
- центральна заводська лабораторія;
- відділ технічного контролю;
- Дніпровсько-Бузький морський порт;
- районна котельня.
У 1983 році план з виробництва глинозему перевиконали на 101,2%. Всього тут виробили глинозему 961 400 тонн, у тому числі кальцинованого – 921 609 т, товарного гідрату – 39 791 т.
У 19900-му році план з виробництва глинозему теж трохи перевиконали. На 100,05%. Працівники Миколаївського глиноземного заводу переробили 2 564 807 тонн бокситів чотирьох типів, у тому числі: гвінейських 2 011 239 т (78,4%), ямайських – 497 739 (19,4%), австралійських – 53 873 (2,1%), камсарських (Гвінея) – 1 956 (0,1%).
Перша приватизація підприємства
На фоні успішної діяльності Миколаївського глиноземного заводу почалися дискусії про його приватизацію. Так, у 2000-му році на заводі з’явився новий власник. Його називали стратегічно важливим інвестором. Це була російська група компаній «РУСАЛ» («Русский Аллюминий»). Згідно з договором приватизації в обов’язки нового власника входила модернізація старих і запровадження в дію нових потужностей.
У квітні 2002 року надпотужне підприємство отримало сертифікат відповідності (№ 1192-2002-AQ-HEL-FINAS). Його видав незалежний фонд «DEN NORSKE VERITAS». Це стало підтвердженням відповідності системи менеджменту якості міжнародному стандарту EN ISO 9001 ed 2000.
Через 15 років, у 2017-ому, завод випустив 1,676 млн тонн глинозему. Це на 10,95% більше, ніж у попередньому, 2016-му році. Фінансування Миколаївського глиноземного заводу за період 2015 – 2017 рр. склало 10,3 млн долл. В цю суму входило завершення будівництва 5-ї черги декомпозиції, вузла класифікації та агломерації пульпи декомпозиції, а також модернізація установки гідроклассіфікаціі розведеної вареної пульпи й установка агітаційного вилуговування. Відносно бізнес-плану 2017-го року виробництво було перевиконано на 2,8%.
Glencore і Миколаївський глиноземний завод
У 2017 році з’явилася інформація, що контрольний пакет акцій надпотужного і надсучасного підприємства купила компанія Glencore. А 6 квітня 2018 року США застосували санкції до одного з власників компанії – російського мільярдера українського походження Олега Дерипаски. Через це Glencore відмовилася виконувати контракт про купівлю Миколаївського глиноземного заводу.
З цього часу на підприємстві почали траплятися одні нещастя. У вересні 2020 році тут загинув електрозварювальник, а 2 грудня стався потужний вибух. Тоді машиніст-обхідник розпалював паровий котел і пекельне полум’я вирвалося прямо йому в обличчя. З важкими опіками постраждалого робітника Владислава Шумаді госпіталізували до міської лікарні №3.
Вже у листопаді 2020 року місцеві активісти подали колективний позов до Заводського районного суду Миколаєва на підприємство. Вони вимагали стягнути 9,2 млрд грн за завдання шкоди здоров’ю мешканців та навколишньому середовищу. Суд розглянув позов та арештував все рухоме майно та майнові права підприємства у рамках заявленої до стягнення суми.
Негативний вплив Миколаївського глиноземного заводу на здоров’я людей
Згодом з’явилася ще одна серйозна проблема. У травні 2021 року. Тоді спеціалісти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України виявили низку небезпечних речовин у відходах червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Вони мають різко негативний вплив на здоров’я людей і природу.
Дослідно-випробувальним токсикологічним центром наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України встановлено, що у зразку червоного шламу, наданого на дослідження, виявили миш’як, кадмій, ртуть та свинець.
Та і це ще не всі проблеми! Бо 23 вересня 2021 року Миколаївська обласна державна адміністрація зробила заяву, яка стосувалася діяльності глиноземного заводу. Йшлося про те, що за останні п’ять років збільшилася кількість онкологічних захворювань у мешканців Вітовського району Миколаївської області. Там, де розміщений завод. Здавалося б, що це зовсім не пов’язано! Втім, у жовтні того ж року стали відомі результати експертизи волосся мешканців околиць шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу. Це було страшно. Бо в організмах цих людей виявили надлишковий вміст цілого ряду елементів, які викликають рак та інші хвороби.