Він пройшов довгий шлях. Дуже довгий і складний. В ньому можна зустрітися з минулим. Нашим минулим. Тим, що існувало за тисячі років до нашого народження. Це Миколаївський обласний краєзнавчий музей. За роки свого існування він збільшився у десятки разів і суттєво зміцнів. Він зберігає в собі цінну історію поколінь. Зберігає все те, що нам дороге. Все, що є гордістю нашого народу. В кожного експонату своя історія. Своє “життя”. Це генетична пам’ять нашого народу та нашої культури. І це закономірно: бо той, хто не цінує свого минулого, немає і майбутнього. Більше про створення та “життя” Миколаївського обласного краєзнавчого музею читайте в матеріалі на сайті mykolaiv.name.
Історія створення та “переїзди” музею
На розі вулиць Великої та Малої Морської. Саме тут, у нашому рідному Миколаєві, знаходився перший природно-історичний музей. Його відкрили ще у далекому 1913 році, у приватному будинку Й.Заславського.
Основою експозиції стала власна колекція Е. П. Францева. Він понад 40 років збирав найрізноманітніші цінні предмети мінералогії, зоології, ботаніки. Після його відходу у вічність, його спадкоємці передали музей у власність Миколаєва. Найпершим директором призначили С. І. Гайдученка (1 жовтня 1866 р. – 18 вересня 1922 р.). За часів його керування, фонд музею значно поповнився. Додалися нові експонати з розкопок в Ольвії та з багатьох приватних колекцій.
У 1920-му році музей перейменувати на історико-археологічний. З 1929 до 1936 року він знаходився у будинках Гауптвахти і Адміралтейського собору. Згодом історико-археологічний музей “переїхав” до будинку №1 по вулиці Інженерній. Перед самим початком Великої Вітчизняної війни його розмістили на вулиці Декабристів, 32. На цій локації експозиція музею функціонувала навіть під час окупації міста фашистськими окупантами. Старожили Миколаєва поговорюють, що місцеві тоді тут створили підпільну антифашистську групу.
Діяльність музею у повоєнний час
У 1950-ому році історико-археологічний музей перейменували на краєзнавчий. Цю назву він має і до сьогодні. Увесь післявоєнний час експонати музею тіснилися у стінах маленького приміщення, яке відноситься до святого Римсько-католицького костелу святого Йосипа.
Через відсутність місця, у музеї функціонували лише дві експозиційні зали. Всі експонати зберігалися у вкрай складних умовах. 400 штук на 1 м. квадратний. Втім, збирання нових експонатів не припинялось. Фонди музею активно поповнювалися. Щорічно на 3-4 тисячі експонатів.
Краєзнавчий музей на початку ХХІ століття
Краєзнавчим музеєм до 2008 року керувала Хлопинська Людмила Дмитрівна. Пона 30 років свого життя вона присвятила саме музейній справі. Музейній справі нашого рідного Миколаєва. Її кар’єрний шлях починається ще від посади простого бібліотекаря. Людмила Дмитрівна була науковим працівником. Вона 15 років завідувала відділом Краєзнавчого музею – Музеєм суднобудування і флоту, а у 1998 році стала його директором.
Людмила Хлопинська за свої заслуги у 1981 році була нагороджена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка. У 2004 році колишня бібліотекарка отримала почесне звання «Заслуженого працівника культури України». У 2008 році, а саме 9 липня, Людмила Дмитрівна відійшла у вічність. По собі вона залишила яскравий слід в історії Миколаєва та Краєзнавчого музею.
На початку ХХІ століття на базі архітектурної пам’ятки національного значення з’явився проєкт створення музейного комплексу. В ньому мали розміститися дев’ять різних музеїв. Щоб оглянути всі експозиції, потрібна була далеко не одна година часу. І навіть за один день це зробити було б неможливо.
Відреставрований музейний комплекс «Старофлотські казарми» ввели в експлуатацію в кінці січня 2012 року. Офіційно комплекс відкрили лише 28 серпня того ж року. У відкритті «Старофлотських казарм» у Миколаєві приймав участь і тодішній прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Після того, як в експлуатацію ввели першу чергу музейного комплексу, його загальна площа збільшилась у понад 30 разів. 18 експозиційних залів із сучасним дизайном, центральним кондиціонуванням та спеціальним освітленням, ігровий і музичний двір тощо. Тут багато всього. Сучасного і надсучасного. Він вважається одним із найрозвиненіших музеїв України.
Загальна кількість експонатів основного фонду Миколаївського обласного краєзнавчого музею налічує понад 200 тисяч. Вони різні. Від епохи пізнього палеоліту аж до наших днів. Це унікальні колекції предметів археології та етнографії, зброї та стародруків, документальних джерел та пам’яток природи.
Будівля музейного комплексу знаходиться по вулиці Набережній, 29. У Миколаєві. Її збудували у 1840-1841 рр. у стилі пізнього англійського класицизму. Спроектував цю споруду архітектор Карл Акройд. Останні роки вона вважається пам’яткою архітектури національного значення. Під час проведення реконструкції, майстри максимально точно зберегли фасад будівлі у її первозданному вигляді.
Музей під час війни Росії проти українського народу
У 2014 році армія Російської Федерації почала криваву війну проти українців та української землі. На полі бою ледь не щодня гинули кращі сини і доньки українського народу. Через вісім років, 24 лютого 2022 року, росіяни розпочали повномасштабне вторгнення на нашу рідну землю. Зранку цього дня крилатими і балістичними ракетами вони обстріляли десятки українських міст і сіл. Почалися важкі бої за свою власну свободу і незалежність.
28 березня 2022 року близько 16-ої години через дорогу від Краєзнавчого обласного музею Миколаєва розірвався касетний снаряд окупантів. Постраждали люди. Уламки касетного снаряда понищили фасад будівлі музею. Пробили вікно.
З початком бойових дій на Донеччині та Луганщині, росіяни заявляли і про своє бажання захопити і Миколаївщину. Планували створити в нас свою “народну республіку”. Тоді працівники музею перефотографували всі облікові документи та відправили у Мінкульт. Це необхідно було зробити для того, аби в екстреній ситуації не загубився жоден експонат.
Під час пакування експонатів, працівники зіткнулися з банальної проблемою. Не вистачало тари. Бо ніхто не вірив що у ХХІ столітті може бути справжня війна. Тож тару збирали всюди. Активно допомагали волонтери та всі небайдужі. Більшість працівників Краєзнавчого музею евакуювалися у більш безпечні місця. Дехто навіть виїхав за кордон. Тут залишилися лише керівник, його заступник, охоронець та персонал, який підтримує чистоту у будівлі.
Основну частину музейного фонду демонтували, запакували та сховали у підвал. Всі предмети склали у спеціальні вогнетривкі пакети і опечатали. Кожен експонат обгорнули крафтовим картоном. Аби ніщо не пошкодилося і не розбилося. Це доволі копітка робота. А якщо ще взяти до уваги й кількість експонатів?!
У цьому сховку вологість не повинна перевищувати 40%. А температура має бути стабільною. Від +18 до 23 градусів по Цельсію.
Найцінніші експонати підготували до можливої евакуації. Це близько 150 штук. При потребі – їх евакуюють у більш безпечні місця. Це можуть бути навіть інші країни. Але це доволі складна процедура. Для початку має бути письмовий наказ про евакуацію. Ще потрібно знайти сторону, якій би передали експонати на тимчасове зберігання.