Білі соляні береги, справжнє рожеве озеро, казкові пелікани, рясні виноградники, смачні кав’ярні, прозора морська водичка, високі кручі, ліс, що схожий на джунглі… Неймовірний відпочинок для тіла і душі. Наповнений яскравими емоціями. Унікальний та незабутній. Що ще сказати про дозвілля на Миколаївщині?! Де ж найкраще його провести на природі?, – читайте у матеріалі mykolaiv.name.
Озеро Солонець-Тузли
Тут збираються любителі кайт-серфінг та віндсерфінгу. Їх манить неймовірної краси пологе дно та відсутність великих хвиль. Це про один з найвідоміших курортів Миколаївщини. Про Рибаківку.
Поруч населеного пункту розташоване грязьово-сольове озеро – Тузли. Через свої лікувальні властивості водойма викликає неабиякий інтерес відпочиваючих. Інколи, влітку, озеро повністю висихає. Замість чарівної водойми тут лише сіль. Зверху шар білої, а під нею – рожева. На дотик сіль зазвичай тепла і трохи волога. В несезон краї озера стають рожеві. Це унікальне диво природи.
На жаркому сонці кристалічна сіль аж мерехтить. Дуже часто відпочиваючі тут обмазують нею та лікувальною чорною гряззю все своє тіло. З ніг аж до голови.
Ще однією родзинкою озера Солонець-Тузли стала наявність сотень різновидів водоплаваючих птахів. Тут живуть тисячі чайок, білих і чорних лебедів, качок, чорниць… Водяться біля озера навіть білі та рожеві пелікани.
Грязьово-сольове озеро, степ, ліс, близькість моря… Це все створює унікальний мікроклімат, який сприяє швидкому оздоровленню. Клітини тканин серцево-судинної та дихальної систем організму тут активно регенеруються та наповнюються життям.
Недалеко від унікального озера знаходяться два маяки. Вікторівські. Передній і Задній. Їх висота – 16 і 17 метрів. При поганій видимості Передній маяк світить і вдень. Завжди лише червоним вогнем. Уявіть лише, наскільки тут атмосферно…
Приінгульський регіональний ландшафтний парк
Одне із семи чудес мальовничої Миколаївщини. Частина природно-заповідного фонду України. Це він, неймовірний Приінгульський регіональний ландшафтний парк. Його площа – 3152,7 га. Парк знаходиться недалеко від м. Новий Буг. За 95 км від Миколаєва. Фрагменти цілющого степу, гранітні відслонення, водотоки, лісові насадження…
Тут є все для незабутнього відпочинку. Відпочинку не лише тілом, а й душею. Це унікальне середовище існування різноманітних видів рідкісних та зникаючих тварин і рослин. Вони занесені в списки спеціальної охорони. Льонок Біберштейна, пустельниця жорстка, оставник одеський, астрагал блідий, пустельниця жорстка, очиток Борисової, карагана скіфська, півники понтичні, сім видів ковил, рябчик руський, півники понтичні, тюльпан бузький та дібровний, дрік скіфський, брандушка різнобарвна тощо. Також тут живуть близько 2000 видів комах, 3 види земноводних, понад 100 видів птахів, 18 видів риб, 5 видів плазунів, 19 видів ссавців. З дуже рідкісних – махаон, ксилокопа звичайна, жовтобрюх, видра річкова, тхір степовий, сколія-гігант, поліксена, конюк степовий тощо.
Тут гармонійно поєднуються Софіївське руслове водосховище, річки Березівка, Інгул, Сагайдак, Стовпова, ділянки недоторканого степу, каньйони, виходи кристалічних порід… А поруч парку знаходяться Свято-Михайлівський храм (Пелагеївська церква) та Свято-Михайлівський жіночий монастир. Це унікальне місце для чудового відпочинку на природі. Місце, що зачаровує своїх відвідувачів.
Тилігульський лиман або місце, де народжується вітер
Ідеальне місце для дикого екологічного відпочинку на морі – межа Миколаївської та Одеської областей. Тут знаходиться неймовірний Тилігульський лиман. Він найчистіший в Україні. Бо ж поруч немає жодних промислових об’єктів та будь-яких заводів.
Цікавим є той факт, що Тилігульський лиман солоніший за Чорне море. Солоність – майже океанічного рівня. Тут живуть понад 275 видів птахів. Частина з них занесені до Червоної книги України. На території водойми є залежні лікувальних грязей.
Тилігульський лиман люблять кейтери та віндсерфери. Бо ж за словами закоханих, тут народжується вітер.
Для відвідувачів тут прокладено кілька екологічних стежок та пішохідних маршрутів. Наприклад, дорогою від Коблева до Сичавки можна добре поспостерігати за птахами. Під шум хвиль… А особливо атмосферно тут гуляти на світанку та під кінець дня, коли сонечко лише виглядає та вже сідає за обрій.
Карабуш, Аджияск, Аджигол
Бірюзова морська водичка, пісок, кораблі на горизонті… Вони дивують своїм масштабом та унікальною красою. Та навіть у найспекотніші дні літа, пляжі тут майже порожні. Це про миси Миколаївщини.
Мис Аджияск – одне з найгарніших місць всієї України. Він розташований на Березанщині. Біля курорту Рибаківка. Він має єдиний на причорноморському материковому узбережжі грот ПН-154. Грот знаходиться на самому кінці мису на рівні моря. Та і це ще не все! Бо Аджияск оточують чудові гори. Їх висота досягає 70 м.
Його “брат”, мис Карабуш, знаходиться біля с.Морське. Він “повернутий” точно на південь. А це дає можливість його відвідувачам милуватися чарівними промінцями сонечка від світанку аж до самих сутінків. Тут є дуже красиві зсуви ґрунту. Вони просто гігантських розмірів.
Третій мис – Аджигол розташований за 55 км від Миколаєва. Дуже часто тут можна зустріти рибаків. Вони полюють за бичками, карасями та навіть камбалою. Відвідувачі мису можуть добре відпочити, трохи далі від міської суєти. А зупинитися можна у Очакові, що за 23 км.
Вулиця Соборна
Тут не їздить транспорт, тут зустрічаються миколаївці та гості міста, це найулюбленіше місце їх відпочинку, селфі, прогулянок, зустрічей та посиденьок… Ця дорога занесена до книги рекордів України, бо ж найдовшої пішохідної вулиці у нашій країні – немає. Це вулиця Соборна у Миколаєві.
Маршрут всіх святкових парадів обов’язково включає і вулицю Соборну. Але це далеко все! Бо ж що тут коїться вечорами?! Центральна алея перетворюється на головний подіум моди. Ні одна вулиця України не збирає стільки модників та модниць, які з задоволенням дефілюють з одного кінця в інший. Каштановий сквер стає сценою для концертів. Вони тут просто вибухові.
Щовечора вулиця Соборна перетворюється на майданчик для талановитих миколаївців. Тут завжди проходять дуже круті та потужні події.
Кінбурнська коса
Червонокнижні “дикі” орхідеї, Геродотова Лілея, рожеві та кучеряві пелікани, закинута пристань, Кінбурнська фортеця, зустріч вод Дніпровсько-Бузького лиману із солоним Чорним морем… Про родзинки Кінбурнської коси можна розповідати ще довго, бо їх тут багато. Милуватися затишним місцем приїжджають туристи з усіх куточків України.
На Кінбурнській косі є безліч занять. Тож дозвілля варто планувати заздалегідь. Бо це може бути спокійний екологічний відпочинок чи суперактивна екскурсія-сафарі на позашляховику. А які тут казкові ландшафти?! Реліктові гаї змінюють степи, густі зарослі папороті змінює хміль і соковитий виноград… У лісі можна вполювати повний кошик білих грибів, а за кількасот метрів він уже нагадує справжні джунглі.
Любителям історії та археології варто відвідати залишки величної фортеці Кінбурн. Вона була збудована ще у далекому 15 ст., а розгромлена у 1855 р. англо-французьким флотом. З того часу її не відновлювали.
