Понад 95 га. Саме таку площу займає Дніпровсько-Бузький лиман. Це найбільший лиман Причорномор’я. Він розташований на території одразу двох областей – Херсонської та Миколаївської. У водоймі живуть понад 60 видів риби. Морської та річкової. Справжній гастрономічним сувеніром з Дніпровсько-Бузького лиману туристи вважають в’ялену рибу. Більше про унікальну місцину читайте у матеріалі mykolaiv.name.
Географічне розташування і ландшафт
Дніпровсько-Бузький лиман має 82 км довжини. Його ширина в деяких місцях сягає 11 км. І не дарма ж саме Дніпровсько-Бузький вважають найбільшим лиманом Причорномор’я. Назва походить від двох річок, які його формують. Це Дніпро і Південний Буг. Далі, через Кінбурнську протоку, він тече у Чорне море. Вздовж його берега тягнуться невеликі острови та коси. Руська, Волоська… Деяка частина Дніпровсько-Бузького лиману належати до Чорноморського біосферного заповідника.
У водах лиману живуть десятки видів річкової та морської риби. Є й найрізноманітніші безхребетні. Краби, креветки, молюски… А ландшафт? Це унікальне та неповторне диво природи. Він вражає своєю неймовірною красою. Берегова лінія лиману майже всюди полога. А от в одному місці є горбиста місцевість. Ці “гори” досягають тут 55 м висоти.
Ідеї відпочинку
В районі Дніпровсько-Бузького лиману завжди багато туристів. В незалежності від сезону та погоди. Тут відпочити може кожен. І не лише тілом, а й душею. Бо ж споглядаючи красу нашого світу, нашої рідної неньки-України, всі буденні проблеми та якісь негаразди залишаються десь далеко. А тут лише краса та незабутні враження, які хочеться просто покласти у рюкзак та забрати із собою. Щоб виймаючи їх, завжди повертатися сюди… хоч і в думках.
Каякінг
На лимані дуже популярні сплави на байдарках. Це вид активного відпочинку. А емоції під час сплаву?! Їх не передати словами, бо ж можна лише відчути та насолодитися ними. Такі сплави тут організовують безліч місцевих компаній. Зазвичай, їх тривалість 4 – 5 год.
Груповий тур завжди супроводжує професійний гід. У маршруті завжди передбачені зупинки для смачних перекусів та незабутніх фотосесій на природних локаціях. Що ж іще потрібно для гарного відпочинку? Коло друзів, смачна їжа, ароматна кава, неймовірні краєвиди Дніпровсько-Бузького лиману…
Екскурсії
Тематична прогулянка найкрасивішими місцями унікальної водойми… Для туристів тут передбачено і це. Звісно ж, в супроводі смачного трав’яного чаю приготованого на вогнищі.
Екскурсоводи розповідають цікаві легенди про Дніпровсько-Бузький лиман, історію його виникнення та маловідомі факти. А ще, тут навчають правильно загадувати свої найпотаємніші бажання. Це робиться під час заходу сонця. І всі загадані тут бажання обов’язково збуваються. Закохані пари, студенти, молоді люди і просто компанії друзів наповнюються тут енергією для нових звершень.
Йога
Дніпровсько-Бузький лиман – це особливе місце. Тут немає ніякої музики, голосних розмов та навіть посторонніх звуків… А увесь міський гамір залишається десь далеко. Милуючись прекрасними краєвидами тут хочеться замислитись про сенс свого життя. Це дуже гарна локація для занять йогою. Тут можна легко відчути єднання з природою, глибоко вдихнути та загадати своє найпотаємніше бажання, яке вже незабаром обов’язково збудеться. Найкращий час для цього – світанок та захід сонця.
“Батарея” в серці лиману
На вході у Дніпровсько-Бузький лиман є острів-“батарея”. Просто між Очаківським мисом та Кінбурською косою. Площа острова становить всього 7,3 га. Його довжина – близько 1400 м.
Колись давно острів був своєрідним блок-фортом і перекривав вхід з Чорного моря у лиман. Існує версія, що його вирішили насипати російська імператриця Катерина ІІ та генералісимус Олександр Суворов. Його перша назва – острів Батарейний. В документах він здебільшого зберігся як острів Миколаївської Приморської батареї на Очаківському (Кінбурнському) рейді Дніпровсько-Бузького лиману.
У 1920 році його назвали Первомайським. Місцеві й досі називають його Майським. Просто Майським, а не Первомайським, як це було задокументовано. Після початку збройного вторгнення армії росії на території України, у 2014 році, став пунктом базування 73-го морського центру військ спеціального призначення ССО.
Води лиману та проблеми
Солоність вод Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6%. Це в середньому. Бо до Каховського водосховища – лише 2%. Природним шляхом у лиман проникає і морська вода.
Щорічно близько 30% вод лиману використовують для водопостачання населення та зрошення. Це ускладнює умови життєдіяльності та нересту деяких видів риб. Здебільшого промислових. Страждає й життя річкових риб зоопланктону та фітопланктону.
Основна причина проблеми зменшення аборигенних видів риб – це браконьєрство. А ще – обміління водойм. Бо ж за останні роки у рази зменшилися річкові стоки. Водойми стали сильніше заболочуватися та заростати, озера стали погано промиватися.
Залишки відмерлої рослинності перестали виноситися з водойм, почали накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно погіршуючи умови існування риби, особливо її мальків.
Але і це ще не все. Бо ще й погіршення хімічного складу води… Воно спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойми.
Тривале забруднення, і собі, веде до стійкого накопичення шкідливих для риби і для людей отруйних речовин. При певній їх концентрації це веде до загибелі риб, тварин і спричинення серйозних захворювань людей.
Велика кількість біогенних елементів, таких як мінеральні і органічні добрива, каналізаційні стоки, неочищені стоки підприємств, сміття та інше, посилюють насичення води біогенними елементами, викликає «цвітіння» синьо-зеленими водоростями, призводить до зростання та замулення водойм. І, як наслідок, масова загибель водних біоресурсів.
Фауна Дніпро-Бузького лиману
Дніпровсько-Бузький лиман – це рибопромисловий басейн Чорного моря. Ще 50 років тому тут щорічно виловлювали по 15 000 тонн риби. Зараз – ці показники зменшилися у щонайменше 20 разів. З кожним роком тут зменшується видовий склад водних біоресурсів. Він стає причиною зміни харчових ланцюжків. І, як наслідок, ще більше погіршення видового складу водних біоресурсів. За останню чверть століття з вод лиману зникло понад 30 аборигенних видів риб.
Практично зникли: білуга, російський осетер, севрюга, шип, чечуга українська (волжську доместиковану чечуга, яку щорічно випускає ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» зараховувати не можна, у зв’язку з тим, що зариблення нею не є законним), лосось чорноморський, вирезуб, дніпровський підуст, вугор річковий тощо.
Знаходяться на мінімально можливому рівні існування: оселедець чорноморський, синець, клепець (білоочка), бистрянка, білизна, лин, ялець, в’язь, головень, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в’юн, карась золотий, минь, берш (судак волзький), йорж-носар, рубець тощо.
