Ліси Миколаївської області: їх флора та фауна

На Миколаївщині є чудотворні куточки природи, які були створені без впливу людини. Вони сформувалися під впливом сил природи. Жителі та гості області часто використовують створені природою блага для активного відпочинку всією родиною. Але влада міста та області вирішила не обмежуватися тільки силами природи, і сама почала створювати місця для відпочинку: ліси та парки. Ми вам розповімо про основні ліси Миколаївської області та їх мешканців. Більше на mykolaiv.name.

Матвіївський ліс

Простягається ліс поряд із мікрорайоном Матвіївка, яка знаходиться на виїзді з міста Миколаїв.

Матвіївський ліс відомий своїми мальовничими місцями. Поруч із Матвіївкою протікає річка Південний Буг. І частина річки також проходить поряд із лісом. Це і надає йому такої унікальності та мальовничості. Загальна площа лісу складає 565 га.

Флора Матвіївського лісу належить до змішаного типу. У лісі ростуть хвойні дерева та листяні. В основному хвойні представлені соснами. Рідше туї. 

А листяні – акаціями. У період цвітіння акації ліс наповнюється солодким ароматом і частково забарвлюється в білий колір. Крім сосен та акації, у лісі були висаджені маслини, кущі шипшини, шовковиці, тополі, верби, глоду. Є в лісі кущі, які, не дивлячись на лінійну посадку, ускладнює прохід лісом – робінія та гледичія. Це дуже колючі кущі, які можуть суттєво поранити людину.

 У лісах також велика кількість низькорослих трав – різнотрав’я. Матвіївський ліс є абсолютно рукотворним. Тут навіть видно, що дерева висаджені рядами. Через це великі галявини трапляються в лісі часто. А на галявинах у достатку ростуть ромашки, шавлій, кульбаби, полинь, маки, омела біла, кропива, подорожник, татарник та ін.

 Біля річки ростуть очерети, латаття, рогоза та кувшинки. Через велику кількість трав ліс облюбували збирачі цілющих трав.

Із заходом сонця ліс оживає новими звуками. Орнітологи помічали у лісі велику кількість птахів. А саме: сова, шуліка, іволга, дрізд, удод, дятел, світлиця, зяблик, сорока, ворона, галка, дрізд, яструби, соколи, голуби та інші. Біля води місцеві жителі зустрічали білих та сірих чапель, лебедів, лелек, видр.

Тваринний світ представлений у лісі лисицями, зайцями, єнотом, тхорами, мишами, ящірками. Ближче до води зустрічаються черепахи. Неподалік лісу водяться дикі кабани та свині, фазани, їжаки.

Серед комах у Матвіївському лісі найчастіше зустрічаються комарі, бабки, коники, метелики, жуки, оси, шершні.

Матвіївський ліс – це рукотворна різноманітність флори та фауни, яка існує для радування очей мешканців та гостей Миколаївської області. І людям варто пам’ятати про це, і дбати про ліс. Особливо з огляду на те, що у лісі неодноразово виникали сезонні пожежі та підпали.

Балабанівський ліс

Балабанівський ліс розташований на іншому кінці міста від Матвіївського лісу. Свою назву ліс отримав на честь селища Балабанівка, яке примикає до нього. Балабанівський ліс також був створений руками людини у 1959 році. Його площа складає 518 га. З них 510 га було визнано лісовим заповідником місцевого значення.

Флора і фауна Балабановского лісу не особливо відрізняється від Матвіївського лісу. Тут також є хвойні насадження, переважно сосни. Десять років тому владою міста та волонтерами було організовано посадку кримської сосни на території лісу.

Пташиний світ лісу представлений переважно воронами, сороками, дятлами, зозулями, совами, пугачами, горобцями. Через те, що ґрунт у лісі має наполовину піщану основу, там водиться велика кількість ящірок, мишей, змій.

Балабанівський ліс також вважається привабливим для грибників. Восени сюди приїжджають грибники – любителі у пошуках білих грибів, лисичок, опеньки. Але варто бути уважним, адже у лісі трапляються й бліді поганки.

Трикратський ліс

Мабуть найпривабливіший ліс для мешканців Миколаївської області – це Трикратський ліс поряд із селом Трикрати у Вознесенському районі. Через ліс протікає річка Арбузинка. 

Площа урочища становить 247 гектарів, що значно менше за Балабанівський і Матвіївський ліс.

Висаджений ліс був на початку 19 століття графом В. Скаржинським. Поряд із сучасним лісом знаходилася садиба графа, і для власних зручностей він став закладати цей ліс. У центрі лісу є озеро, а в його околицях річка. Це робить ліс привабливим для рибалок та любителів відпочинку з наметами. Незважаючи на те, що ліс починався зі штучної посадки дерев, він не виглядав як промислово висаджений ліс. Тут немає ідеально рівних рядів дерев. Проходячи вглиб лісової хащі туристи переносяться до казки братів Грімм. Унікальне місце для відпочинку в наметах та з вудками.

У Трикратському лісі ростуть старі дуби, вік яких коливається від 120 до 200 років. Таких стародавніх дубів налічують майже 350 штук.

Через те, що ліс не примикає до районів міста, і взагалі знаходиться далеко від великих населених пунктів, тут водяться бізони, дикі кабани, олені, трапляються вовки.

Серед птахів водяться фазани та сірі чаплі, яких у лісі налічують цілі колонії.

Волижин ліс

Волижин ліс має площу 2741 гектари і входить до складу біосферного Чорноморського заповідника. Розташований ліс на території Кінбурнської коси, на захід від села Василівка.

Флора лісу представлена ​​дубово – березовими деревами, осоками, вільхами. У Волиженому лісі ростуть трьохсотлітні дуби, найстаріші дуби Миколаївської області. 

Також тут росте близько тридцяти видів різноманітних чагарників. У центрі лісу переважно росте вільха, на узліссі – дуби, в’язи, глід, осика. У підліску росте бузина чорна.

Трав’яна частина флори представлена ​​кропивою, осотом і конопляним посконником. Часто зустрічаються осока, золотушник, деревій, ожина. У кілках ростуть гриби, хоча Волижин ліс і вважається грибним місцем. Здебільшого через те, що він знаходиться у заповідній зоні.

У прилеглих до лісу водоймах живуть майже 240 видів птахів. А саме: лебідь – шипун, орлан – білохвостий, чаплі, рожеві фламінго.

Є легенда, що Волижин ліс – це частина давнього, первісного лісу Гелеї. Давні люди вірили, що в Гелеї водилися демони та русалки з риб’ячими хвостами.

Харчатівський ліс

Харчатовський, або Ташкентський ліс, – це ще один штучно створений ліс на березі річки Інгул, неподалік Миколаєва. Поруч із селищем Мєшково – Погорелове.

За однією з теорій свою назву ліс отримав на честь міста Ташкент. Після землетрусу в 1966 році в Ташкенті поряд з лісом було збудовано притулок для жертв землетрусу. А друга назва – Харчатовський – походить від назви хутора Харченка та прізвища його власника.

Харчатський ліс був висаджений на піщаному грунті. Через це у флорі тут переважають хвойні дерева (сосни), акації, дуби. Світ трав представлений ромашкою звичайною, колосками, чистотілом, лопухами, деревієм. На під’їздах до лісу трапляються цілі поля диких маків. Це робить Харчатівський ліс улюбленців серед фанатів ефектних та гарних фотографій.

Поруч із лісом протікає річка Інгул, і на її берегах виростають очерети, рогози, латаття.

Фауна Харчатівського лісу не відрізняється від інших біля міських лісів – Балабанівського та Матвіївського. Здебільшого це зайці, лисиці, миші, піщанки. Серед птахів зустрічаються сороки, ворони, дятли, сови та інші. Ташкентський – Харчатовський ліс люблять відвідувати заради відпочинку з наметами на березі річки. Сюди легше й швидше дістатися з міста, ніж до Волижиного лісу чи до Тректратського.

Миколаївська область пропонує своїм мешканцям кілька варіантів активного відпочинку дикуном. Не морем єдиним, як кажуть. Любителі споглядати диких тварин у їхньому природному середовищі із задоволенням відпочивають у лісах Миколаївської області. Особливо, коли містяни можуть дістатися до лісу на громадському транспорті (маршрутці).

Get in Touch

.