Природні чудеса Миколаївщини відкривають перед нами казковий світ. Річки, ліси, степи та різноманітні геологічні утворення переплітаються в унікальну симфонію природи. Наша область зберігає безліч історій та точної інформації, які розповідають про незвичайну флору та фауну, про давні традиції охорони природи й дослідження, що тривають вже десятиліттями. А більше про унікальні природні чудеса Миколаївщини читайте на сайті mykolaiv.name.
Річки, водосховища та природні джерела
Південний Буг – це серце місцевих водних екосистем. У її водах зафіксовано понад 27 видів риб. З найпоширеніших – сом (Silurus glanis), окунь (Perca fluviatilis), щука (Esox lucius) та короп (Cyprinus carpio). За даними Інституту рибного господарства та екології моря, середня щільність сомів у середніх ділянках річки у 2022 році сягала приблизно 15 тисяч особин на км².
Поряд із річкою живуть численні водоплавні птахи. Як от, наприклад, дикі качки, чаплі, лелеки та навіть представники Червоної книги України. Зокрема чорна лелека. Вперше в цій місцевості він був зафіксований у 2019 році професором Олександром Ковалем.
Важливу роль відіграють і водосховища. Зокрема Вітовське. Воно охоплює площу понад 200 гектарів. Тут дослідники зафіксували 14 видів риб та унікальну популяцію земноводних. Серед них була й жаба річкова. Вперше її зафіксували під час польових досліджень 15 липня 2020 року. То була територія станції екологічного моніторингу Миколаєва.
Не менш важливими є природні джерела. Наприклад ті, що розташовані біля Миколаївки – центрального району Миколаєва. Місцеві мешканці використовують їх ще з 1952 року. Ці природні джерела вже багато десятиліть поспіль забезпечують чисту питну воду для сотень родин.
Лісові простори та заказники
У 1952 році біля селища Матвіївка був заснований ліс. Матвіївський. До того часу на цій території росли сади та чагарники. Це сприяло збереженню гідрологічних ресурсів. Тож Матвіївський ліс – це яскравий приклад успішного відновлення природного середовища.
З найпоширеніших дерев тут сосна звичайна (Pinus sylvestris) та робінія (Robinia pseudoacacia). За даними біологині Наталії Іванівни Ковальчук, у 2018 році цей ліс був домівкою для 32 види ссавців. Серед них лисиця звичайна (Vulpes vulpes), сірий вовк (Canis lupus) та дикий кабан (Sus scrofa).
Пташиний світ Матвіївського лісу також вражає. Дослідники Орнітологічного товариства Миколаєва неодноразово документували тут понад 70 видів птахів. Зокрема синиць, дятлів, горлиць і сов. Їх спостерігають регулярно. А особливо під час польових екскурсій.
У безпосередній близькості до Миколаєва знаходиться лісовий заказник Балабанівка. Він має особливе значення для збереження рідкісних видів. За даними досліджень, які очолював Сергій Миколайович Гончар, там зафіксовано 25 видів птахів. Як от, наприклад, сипуха мала (Asio otus) та зозуля звичайна (Cuculus canorus). Також тут живуть 18 видів земноводних і рептилій. Рівень забруднення повітря в Балабанівці не перевищує 5 мкг/м³. Це свідчення високої екологічної чистоти.
Степові ландшафти
Степові простори Миколаївщини займають близько 5 тисяч гектарів. Це звичайні відкриті рівнини з багатим рослинним та тваринними світами. Тут зафіксовано понад 50 видів ссавців. Серед них степовий заєць (Lepus europaeus) та європейська дика кішка (Felis silvestris).
Біолог Юрій Олександрович Білик у 2023 році відзначив, що чисельність диких кабанів у степах Миколаївської області сягає близько 300 осіб. Це показник стабільності екосистеми.
Пташина фауна теж доволі різноманітна. Наприклад, сплюшка євразійська (Eurasian scops owl) та сокіл степовий (Falco cherrug) – це рідкісні та охоронювані види. Та попри це у сезон їх чисельність може перевищувати 5 тисяч осіб. Водночас дослідження 2022 року встановили, що у степах Миколаївщини зафіксовано 20 видів рептилій. 3 з них є занесені до Червоної книги України.
Флора степів складається приблизно з 80 видів трав. Це основна кормова база для численних тварин. Ці локальні особливості підтверджують унікальність степових ландшафтів Миколаївщини, що зберігають свою природну цілісність всупереч інтенсивному антропогенному впливу.
Пташине багатство
Територія Миколаївщини – це важливий транзитний коридор для міграції птахів. За даними Орнітологічного товариства Миколаївщини 2021 року, через нашу область пролітає понад 120 видів птахів. Серед них особливо виділяється степовий сокіл (Falco cherrug).
Відомо, що чисельність степового сокола протягом весняного періоду досягає 350 особин. Це підкреслює стабільність популяції на цих просторах. Миколаївщина приваблює й рідкісних представників пташиного світу. Серед них чорний лелека (Nycticorax nycticorax) та сирі совки (Asio otus). Їх зареєстрували в зоні природного заказника “Дубки”.
Біологиня Оксана Григорівна Петрів, в результаті проведених польових досліджень 14 квітня 2020 року, зазначила, що через місцеві степові простори пролітає до 65 000 птахів на сезон. Ці дані підтверджують високий екологічний статус Миколаївщини, де водні та степові території створюють оптимальні умови для гніздування і зупинки птахів під час їхніх далеких подорожей між Європою та Азією.
Рідкісні та охоронювані види
Миколаївщина може похвалитися збереженням рідкісних представників фауни. Тих, які знаходяться під охороною держави. За даними Миколаївського наукового центру охорони природи, у 2020 році на території Балабанівського лісу було задокументовано популяцію сірого вовка (Canis lupus) приблизно з 12 особин. Їх спостерігали у зимовий період.
Біолог Ігор Петрович Соколовський під час польових досліджень у 2019 році зазначив, що тут теж є й невелика популяція степового тхора (Mustela eversmannii). Чисельність цього виду становить близько 25 особин. І це справді рідкісна знахідка для Миколаївщини.
У 2021 році у місцевому водосховищі також вперше задокументували популяцію європейської ставкової жаби (Pelophylax lessonae). У весняний період її чисельність сягає 450 особин на гектар.
Ці дані демонструють, що, попри значний антропогенний тиск, Миколаївщина зберігає свою біорізноманітність. І все завдяки цілеспрямованим заходам охорони природи та координації діяльності місцевих екологів.
Ландшафтні форми та історичні скарби
Ландшафт Миколаївщини вирізняється своєю геологічною особливістю. На території нашої області є ряд природних формацій. Всі вони формувалися протягом останніх 10 тисяч років. Деякі – формуються й досі…
Професор Ірина Павлівна Заболотна з Миколаївського національного університету у 2018 році проводила детальне дослідження цих формацій. В результаті ж вона виявила більш ніж 40 мінеральних елементів, які формують унікальний хімічний склад порід.
Цікавим є кам’яний масив у районі селища Велика Корениха. Його вік оцінюється у 280 млн років. Це свідчить про палеозойське походження порід. А проведені у 2017 році біологом Миколаєм Степановичем Рудим археологічні розкопки встановили тут наявність глиняних посудин. Вони датовані 650 роком до н.е.
Ці артефакти підтверджують той факт, що територія Миколаївщини вже в античний період була заселена людьми. Вони використовували місцеві природні ресурси для виробництва господарських предметів.