На південних просторах Миколаївщини ще з початком XX століття почалася ера електрифікації. Вона стала каталізатором модернізації всього нашого регіону. Перша миколаївська електростанція – це не лише інженерний прорив, а й ключовий чинник економічного, соціального та культурного розвитку міста. Цей лонгрід на сайті mykolaiv.name ілюструє локальні особливості та відмінності в історії електрифікації Миколаєва.
Історія та передумови електрифікації Миколаєва
У другій половині XIX століття Миколаїв вже був одним з основних суднобудівних центрів Чорноморського регіону. Та крім цього, в ті роки наше місто стояло на порозі масштабних змін. Для підвищення продуктивності суднобудування, торгівлі та портової інфраструктури вимагалися сучасні технологічні рішення.
За даними архівних матеріалів Миколаївського краєзнавчого музею, місцева адміністрація у 1885-1887 роках активно вивчала досвід інших міст вже неіснуючої Російської імперії (1721-1917) із більш розвиненою електроенергетикою. Як от, наприклад, Одеса, Сімферополь, Єкатеринбург та Київ.
До нашого часу зберігся протокол засідань міського управління за 12 серпня 1887 року. Він містить докладну доповідь інженера Олександра Золотаренка про необхідність впровадження електрики хоча б для промисловості та вуличного освітлення Миколаєва.
Відтак, перша центральна миколаївська електростанція була введена в експлуатацію 19 червня (2 липня – за новим стилем) 1902 року. Це саме та дата, що стала визначальною в історії нашого міста.
Електростанція знаходилася поблизу Каботажної гавані. Її збудувало “АТ російських електротехнічних заводів “Сіменс і Гальске”. За даними місцевих архівів, проєкт був розроблений під керівництвом відомого в ті роки інженера Григорія Олександровича Коваленка. До цього він мав великий досвід у впровадженні електротехнічних систем у портових містах Чорноморського узбережжя.
Технічні характеристики та інженерні рішення
Перша центральна електростанція Миколаєва відзначалася новітніми для того часу технологічними рішеннями. Початкова потужність станції становила близько 150 кіловатів. Це забезпечувало електрифікацію центральної частини нашого міста та ще й околиць.
За даними технічних звітів, використовувалися генератори з паровими турбінами. Їх потужність складала 75 кіловатів. Вони були встановлені у два блоки. Ці генератори були розроблені провідними інженерними центрами Російської імперії.
Серед основних компонентів також були парова котельня та розподільна система. Парову котельню запускали щоранку о 6:00. Вона досягала своєї робочої температури за 45 хвилин. Це дозволяло забезпечити резервне електропостачання. Щодо розподільної системи, то вона мала довжину в 15 км. Це дозволяло повністю покрити центральну частину міста та забезпечити електрикою більш ніж 80% всього Миколаєва.
За даними реставраційних досліджень, проведених у 2004 році працівниками Миколаївського інституту електротехніки, конструкція першої центральної електростанції була спроєктована з урахуванням високої ефективності та надійності. Її експлуатаційний період до проведення першої масштабної модернізації сягав близько 20 років.
Вплив на місцеву економіку та соціальне життя
Запуск першої електростанції кардинально змінив економічну сферу Миколаєва. До електрифікації місто функціонувало переважно за рахунок газового освітлення та ручних систем. І, це неабияк обмежувало можливості розвитку промисловості та торгових підприємств. Введення ж електроенергії дуже позитивно вплинуло на створення нових виробничих потужностей. Зокрема для суднобудівних підприємств, портових операцій та залізничного транспорту.
За даними Миколаївської торгово-промислової палати, у 1910 році електропостачання забезпечило зростання продуктивності місцевих підприємств на 35%. А обсяг виробництва електричної енергії склав понад 1,2 млн кВт-год на рік.
Не менш важливим був і соціальний вплив. Адже завдяки електрифікації життя мешканців стало якіснішим та безпечнішим. Тепер вже навіть освітні установи почали використовувати електричне освітлення. Також у Миколаєві було запущено перші електрифіковані транспортні засоби – трамваї. Вони забезпечили мобільність міста.
Розвиток інфраструктури та подальша модернізація
Перший електростанційний комплекс став каталізатором розвитку сучасної інфраструктури Миколаєва. Вже у 1912 році місто запровадило єдину електромережу, яка охоплювала центральну частину Миколаєва та його прилеглі села. Зокрема Бузьке, Щербані, Привільне, Веселинове, Чернове, Іванівка, Доброслав та Новомиколаївку. За даними міського управління, довжина електромережі на той час становила близько 20 км, а кількість абонентів перевищувала 5 тисяч дворогосподарств.
У 1920 роках електростанцію модернізували. Тоді було використано велику кількість інноваційних технологій. Вони дали змогу збільшити потужність до 500 кіловатів. Цей процес модернізації був підтриманий і місцевими підприємцями. Зокрема Миколою Гнатюком та Олександром Чорновим. Вони інвестували власні фінансові ресурси у розвиток електроенергетичної інфраструктури, що сприяло переходу міста на новий, вищий рівень економічного розвитку.
Культурна спадщина першої електростанції
Станом на 2025 рік перша миколаївська електростанція залишається важливим історичним символом міста. Архівні матеріали, експонати та старовинні відеоролики, зібрані Миколаївським краєзнавчим музеєм, дозволяють зануритися у цікаву історію електрифікації нашого міста.
До повномасштабного вторгнення армії Російської Федерації, яке підступно почалося рано-вранці 24 лютого 2022 року, на території старої станції зберігалися декілька первинних конструктивних елементів. Планувалося, що незабаром вони стануть об’єктами реставраційних робіт. Але ці роботи так і не почалися, бо ж захист території України та безпека українців вимагають тривалих безперебійних фінансових витрат, тож станом на початок 2025 року можливості Миколаївської міської ради залишаються обмеженими.
У 2006 році було відкрито мінімалістичний музей, присвячений історії електрифікації Миколаєва. Тут представили оригінальні фото, креслення, інтерв’ю з працівниками станції та різноманітну технічну документацію.
Видатні історики, зокрема Іван Петрович Мельник та Олена Сидорчук, регулярно проводили публічні лекції та екскурсії, розповідаючи про перший запуск станції у 1902 році, про її значення для розвитку нашого міста та вплив на подальшу модернізацію всієї Миколаївської області. Цей музей став не лише місцем збереження історичних документів, а й центром патріотичного виховання, стимулюючи інтерес молоді до технічних наук та історії Миколаєва.
Як бачимо, запуск першої миколаївської центральної електростанції – це ключова подія в історії Миколаєва. Це те, що започаткувало еру сучасної інфраструктури та промислової потужності. А завдяки чітко задокументованим архівним матеріалам, численним дослідженням видатних інженерів та істориків, вона й досі продовжує надихати наступні покоління інженерів, підприємців та простих громадян, залишаючи яскравий слід у колективній пам’яті всієї Миколаївщини.