Миколаївська область, практично з початку своїх часів дарувала світові видатних учених, письменників, вчителів, музикантів. Однин із найвідоміших біологів – селекціонерів України народився саме в Миколаївській області. Хоча це й не дивно. Головний промисел Миколаївщини – сільське господарство. Сотні полів оточують миколаївські села. Це з дитинства прищеплює людям любов до живої природи та всього навколишнього. Поля годують сільських мешканців. В одному із таких сіл народився Сапєгін Андрій Опанасович. Більше на mykolaiv.name.
Біографічна довідка
Народився майбутній учений 11 грудня 1883 року у Вознесенську Миколаївської області. Маленьке селище стало батьківщиною та місцем дорослішання майбутнього селекціонера та великого вченого в області ботаніки.
Андрій Опанасович відвідував звичайну школу, але змалку був захоплений світом навколо себе. Його приваблював весь рослинний світ.
В 1905 році Сапєгін закінчив Новоросійський університет. Працював у ньому доцентом, а згодом став професором. Отримані знання у стінах університету він почав передавати своїм студентам. Прищеплюючи їм любов до навколишнього світу та ботаніки. З 1912 по 1913 роки був керівником Ботанічного саду при університеті. Андрій Опанасович дбав про сад з особливим трепетом. Доглядав рослини, вивчав їх, привчав до цього своїх студентів. Проводив перші досліди щодо селекції рослин.
До початку роботи у ботанічному саду він побував в Австрії, Німеччині та Швеції. Йому вдалося запозичити досвід своїх іноземних колег, дізнатися про нові способи селекції рослин, побачити на власні очі рідкісні види представників флори.
На жаль, після закінчення навчання Сапєгін не повернувся на свою батьківщину – Миколаївську область – а осів на Одещині. Там він став одним з організаторів Одеської селекційної станції. Ця станція збереглася і до нашого часу – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук.
Ця організація мала вплив на розвиток сільського господарства всієї країни. Внесок Сапєгіна був дуже великий.
Крім цього, він працював в Одеському сільськогосподарському університеті аж до 1933 року.
До початку Другої світової війни Андрій Опанасович був керівником Інституту генетики АН СРСР, а потім директором інституту ботаніки АН УРСР. Колеги Сапєгіна гідно оцінювали його наукову працю.
Внесок в науку
За роки свого життя Сапєгін зумів написати 140 наукових праць. Що стало вагомим внеском у зародження ботаніки як науки. Його наукові роботи стосувалися флористики, цитології, генетики, селекції сільськогосподарських рослин. Він намагався знайти шлях схрещування селективних культур збільшення врожайності, створення морозостійких видів.
Сапєгін також зумів розробити теорію органогенезу, вивів усім нам відомі сорти озимої пшениці та ячменю. Їх і досі продовжують сіяти на всій території України та не тільки. У тому числі й у Миколаївській області. Пройшло більше сотні років після його відкриттів, але вони продовжують бути актуальним. Хоча більшість миколаївських фермерів і гадки не мають, що сіють пшеницю, виведену своїм земляком.
Крім практичних результатів своєї діяльності, Сапєгін написав безліч наукових праць, які стали корисними його колегам. До найвизначніших можна віднести роботу про Мхи гірського Криму та Основи теорії та методики сільськогосподарських рослин.
За свої труди та досягнення в галузі селекції, Андрія Опанасовича нагородили Орденом Леніна та Званням “Заслуженого діяча науки УРСР”.
Помер відомий вчений 8 квітня 1946 року. Поховали його на Байковому цвинтарі у Києві.
За роки життя Вознесенськ із маленького селища перетворився на солідне місто. Але люди, що в ньому живуть, навряд чи знаю про їхнього великого земляка. На полях навколо міста сіють сорти пшениці, які винайшов Андрій Опанасович Сапєгін – великий вчений та селекціонер родом із Миколаївської області.
