Бог Миколаївської області – ця назва якнайкраще походить для цієї величної річки. Південний Буг – це третя за довжиною річка України, яка повністю протікає територією держави. Річка проходить через 5 областей: Хмельницьку, Вінницьку, Кіровоградську, Одеську та, звичайно ж, Миколаївську. Загальна довжина річки становить 806 км. На Миколаївщині протікає 250 км річки. Більше на mykolaiv.name.
Історія річки
Історія Південного Бугу така ж насичена, як і історії областей, якими він протікає. Ще з часів Київської Русі Південний Буг був головною транспортною артерією. Але, через дільниць з порогами, неможливо було поєднати російські міста, розташовані великі відстані. Водні транспортування були можливі лише на ділянках без перешкод.
Силу Південного Бугу використовували у господарських цілях. Ще в 19 столітті по руслах річки будували млини, які стали суттєво полегшувати роботу селян. Такий розвиток сільського господарства суттєво змінив русла річки. І цим зникла унікальність Буга.
З давніх-давен селища будувалися навколо річок або водойм. І Південний Буг не став винятком. По лінії річки розташувалися десятки селищ та цілих міст. У Миколаївській області, крім самого Миколаєва, біля Південного Бугу розташовувалися міста Первомайськ та Южноукраїнськ, селища Мігея, Олександрівка, Довга пристань. Всі ці поселення мають багату та захоплюючу історію повну легенд та казок.
За час існування річки на її берегах розташувалося 42 гідростанції. На територію Миколаївської області побудована Олександрівська ГЕС, та на стадії завершення будівництва, Костянтинівська ГЕС. Також на річці є два водосховища Олександрівське та Ташлицьке водосховища.
Ім’я річки оточене таємницями та загадками. Історики припускають, що назва має німецьке коріння, тому що в басейні річки проживав німецький народ готовий. Фанати слов’янського походження назви вважають, що річка отримала своє ім’я від імені вождів антів – Бож( Бус, Буг). Історики посилаються на підтвердження своєї теорії на згадку про річку з такою назвою в “Слові про похід Ігорів”.
Прихильники грецької теорії походження імені річки все ж таки вважають, що ім’я Південного Бугу пішло від грецького слова Βογου̃ (Богъ), що означає Бог. Оскільки в давнину обожнювали водойми. Приносили їм жертвопринесення для задобрення та благословення на майбутні врожаї. Ще греки дали ще одне ім’я Південному Бугу – Гіпаніс. У перекладі з грецької це бурхлива річка. Досить точне опис деяких ділянок річки.
Є теорія, що сучасна назва річки виникла випадково через помилку геолога В.Ласкарева. Він переплутав назву двох річок: Західний Буг та річку Бог. Щоб їх почати розрізняти, він написав Південний Буг і Західний Буг. Хоча спочатку Південний Буг називався Бог.
Рельєф Південного Бугу
Унікальність Південного Бугу полягає у його географічній освіті. Річка протікає крізь Український кристалічний щит. У місцях, де гірські породи виходять поверхню утворилися річкові пороги. Через це рельєф Бугу поєднує у собі рівнини та гірську частину річки.
У селі Мігея, біля Первомайська Миколаївської області, є один із найбільших виходів гірських порід назовні. Мігіївські гранітні пороги уподобали любителі екстремального відпочинку та рафтингу з усієї країни. Порожиста частина річки тягнеться на 70 кілометрів від Первомайська до села Олександрівка. На цьому проміжку береги річки круті, скелясті, а русло вузьке. Найбільші пороги спостерігаються ще й у інших місцях: у село Богданівка та на території національного парку “Бузький Гард”. Територія парку тягнеться на п’ять районів Миколаївської області.
Іхтіофауна та флора річки
У Південному Бузі водиться близько 70 різних видів риб. Спіймати в Бузі можна такі види риб: лящ, карась, плотва, сом, щука, краснопірка, бичок. Іноді з лиманів та Чорного моря у Буг можуть запливати тюлька, таранька, осетр, вугор, білуга, севрюга. Ловити рибу в річці може кожен бажаючий у дозволений рибоглядом час. Найпопулярніші місця для вилову риби розташовуються в Миколаєві (район Аляуди та Соляні), в селах Щербані, Піски, Семенівка.
На річці виростають звичайний очерет, рогоза та осока. Це звичайні рослини для рік нашої смуги. Серед водоростей трапляються зелені, синьо-зелені, золоті та червоні водорості. Загалом на річці росте близько 200 видів водоростей. Іноді зустрічаються і латаття.
Цікаві факти про річку
Вшанування Південного Бугу настільки велике, що було вирішено зробити 22 травня днем річки Південний Буг. Знедавна це свято перенесли на третю суботу травня. Південний Буг вважається найпопулярнішою рікою на території України та Миколаївської області. Така популярність прийшла до річки через її різноманітні рельєфи, які ідеально підходять для любителів активного “зеленого” відпочинку, а також для спортивної та аматорської риболовлі.
Екологічна ситуація
Екологічна ситуація на річці залишає бажати кращого. Кілька разів річці спостерігалося смертність риби. Жителі Миколаєва знаходили на берегах річки мертву рибу, викинуту на берег. Це було з виливанням нафти у води Південного Бугу. У 2013 році на річці перекинулося судно, яке перевозило нафту, і через це сильно постраждала іхтіофауна річки. Після цієї події купання в річці теж було заборонено, оскільки на воді було помічено масні плями.
У Першотравневому спостерігалася екологічна катастрофа. Через ремонт ГЕС сталося усихання ділянки річки. Було задокументовано мор понад 24 тисячі особин карасів, 12 тисяч особин марени. Ці риби були занесені до Червоної книги. Для поліпшення ситуації з населенням риб, потрібно займатися спеціальним підселенням риби у воду і контролем її вилову.
Основними шкідниками для екологічного стану річки залишаються водоканали та аграрії. Будівництво водосховищ та станцій шкодить річці. Людина всіляко намагається ушляхетнити своє життя, але в той же час – це “вбиває” річку.
Південний Буг не дарма за старих часів називали Богом. Велична річка, що протікає через Миколаївську область, подібно до Бога дає життя мільйонам живих особин. Сотні тисяч людей знайшли свій притулок у тіні цього божества. І людям варто пам’ятати про важливість Південного Бугу і подбає про нього. Адже від нього завіситиме майбутнє миколаївців, і не лише їх.
