Миколаївщина багата на чарівні куточки, які хочеться відвідати не один раз. Багато з них створені не людьми, а нашою природою. До таких належать і каньйони, які є на Миколаївщині. Найбільш відомий – Актовський. Детальніше на mykolaiv.name.
Як з’явився унікальний каньйон
Свою назву каньйон отримав від села Актове Вознесенського району, поблизу якого і розташований.
Його глибина сягає 50 метрів. Площа також вражає. Природна пам’ятка займає понад 250 гектарів. Тут можна побачити все: гранітні скелі, водоспади, степ і пороги. По дну протікає річка Мертвовод. Природа створила тут своє екосистему, яка за оцінками спеціалістів вважається однією з найстаріших в Євразії.
Спочатку на території каньйону створили заказник “Актове”. Згодом, природна пам’ятка була включена до складу ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”.
Чим приваблює Актовський каньйон
На відміну від Мигії, сплавлятись на човнах дном Актовського каньйону не можна. Мілко та й швидкість води зависока. Проте, Актове стало Меккою для шанувальників іншого екстремального виду спорту – альпінізму.
Дійсно, гранітні скелі зі складним рельєфом – найкраща перевірка майстерності альпініста.
Часті гості в Каньйоні – фотографи. Мальовнича природа, реліктові рослини приваблюють любителів пофотографувати природу. Досвідчені фотомайстри радять приїжджати до Актовського каньйону навесні або ж влітку. Тоді можна побачити, як квітнуть його схили і помилуватись світанками й заходами сонця.
Якщо ви не альпініст і не фотограф, а вас цікавить езотерика, то Актовський каньйон – саме для вас. Ще з часів скіфів цей розлом вважався місцем сили. Давні народи проводити тут свої обряди й поклонялись богам. Не дарма друга назва каньйону – “Долина диявола”.
Легенди Актовського каньйону та річки Мертвовод
Такий унікальний куточок Миколаївщини має й свої легенди.Ось декiлька з них і пов’язані вони з дивною назвою річки – Мертвовод.
Перша легенда розповідає про часи ханства. Татарське воїнство вирішило відшукати скіфське золото, яке було сховано в каньйоні. Щоб цього не сталось, місцеві жителі насипали отрути в річкову воду. Татари не лише напували нею коней, а й скуштували тієї води. Золота знайти їм не судилось – всі залишились лежати на березі річки мертвими. А річка отримала свою сумну назву – Мертвовод.
За іншими розповідями все було зовсім по-іншому. Головними героями другої легенди були запорізькі козаки. Саме на цій річці вони прийняли бій з турками. Загиблих з обох боків було стільки, що навіть води не було видно. Місцеві розповідають, що тихими ночами, якщо прислухатись, то можна почути шум битви. А якщо повезе, то й побачити силуети козаків і турків.
Є ще й третя оповідка. Вона також пов’язана зі скіфами, а точніше з їхнім царем. Начебто він тут похований, тому річку вважали провідником для мертвих.
Яка з цих легенд казка, а яка правда, нам вже ніхто не скаже. Проте, не дарма каньйон називають “Долиною диявола”, а маленьку річку – Мертвовод. Місцеві не радять ходити до каньйону поодинці, можна заблукати або навіть втратити глузд.
Може саме тому, а може через його важкодоступність, тут буває небагато туристів.