З перших тижнів війни українські офіційні та неофіційні джерела інформації почали публікувати інформацію про те, що російські солдати не лише активно здаються в полон, а й дезертирують. Вже в березні стало відомо про новий легіон у складі ЗСУ, який складається з колишніх російських військовополонених. Такі ситуації відбуваються не лише з російськими солдатами. Далі на mykolaiv.name.
Про долю бойової вівчарки з Росгвардії в Україні розповіли у сюжеті «Суспільне.Миколаїв». Протягом березня село було оточене окупантами, а після того, як його звільнили, пес, який служив у Росгвардії, прибився до будинку місцевих жителів. Інші собаки розбіглися селом.
Як Макс вирішив залишитись в Україні
Валентина – мешканка села, яка прихистила пса, – розповіла, що він прибігав до її огорожі та заглядав у двір. Вона вирішила почати його приручати: виносила каструлю з їжею, ставила йому та йшла. Спочатку пес приходив винятково поїсти, а одного разу перестрибнув паркан і зайшов спочатку до Валентини у двір, потім пішов до неї в будинок, а згодом залишився.
Про нового члена сім’ї Валентина відгукується добре. Незважаючи на те, що на господарстві у жінки дуже багато тварин, вона сказала, що поки Макс (так звати вівчарку) жив у них, нікого не ображав і навіть потоваришував із їхньою вівчаркою Сімою: ділив з нею вольєр та їжу.
З того часу, як пес прибився до її будинку, по селу поповзли чутки, які поширилися й надалі. Макс – бельгійська вівчарка, дорога порода, тому його неодноразово хотіли викупити у Валентини. Вона каже, що найменшою сумою, яку їй пропонували за Макса, було 15 тисяч гривень: окрім хорошої породи, пес молодий, у гарній фізичній формі і навчений.
Валентина зауважила, що незважаючи на високу цінність пса та важку ситуацію на даний момент у селі, вона не готова була його продати, а хотіла прилаштувати у такі руки, аби він приносив користь. Тому було ухвалено рішення віддати Макса українським військовим. Тепер Макс буде служити разом із українськими захисниками.
У Макса вже є новий господар, який розпочав його дресирування. Поки що собака не розуміє команд українською, проте це питання часу. Собаки такої породи, як Макс, дуже легко піддаються дресурі і швидко приручаються, якщо не відчувають загрози від людини. Нацгвардієць, якому доручили опікуватися та навчати Макса, розповів, що пес прийняв його практично з першого дня. Те, що пес справді бойовий, підтверджується не лише його підготовкою, а й нашийником. На Максі був камуфльований у кольорах армії росії нашийник з написом «5.45 Защитник». Нашийники такого типу використовуються в росії для підрозділів спеціальних собак.
