Ґрунтовий покрив Миколаївщини – це один із ключових природних ресурсів нашої області. Він формує основу для аграрної діяльності, екосистемного балансу та економічного розвитку. Завдяки унікальному географічному положенню, кліматичним умовам та історичному використанню земель, ґрунти Миколаївщини мають різноманітний склад і властивості. А більше про це читайте на сайті mykolaiv.name.
Історичні факти
Дослідження ґрунтів Миколаївщини має давню історію. Вона почалася ще за часів вже неіснуючої Російської імперії. У 1789-му році, після заснування міста Миколаєва, цей регіон став важливим центром суднобудування. Для підтримки кораблебудівної промисловості необхідно було розвивати аграрний сектор. Тож дослідження ґрунтів стало ключовим завданням для місцевої адміністрації.
Перші спроби класифікувати ґрунти нашої області зробив агроном Йосип Головінський. У 1834-му році. Його дослідження показали, що територія нинішньої Миколаївщини складається переважно з чорноземів. І саме вони забезпечують високі врожаї зернових.
У 1883-му році на Миколаївщині працював вчений-агроном, ґрунтознавець, географ Василь Докучаєв. В рамках своєї знакової праці “Російський чорнозем” він вивчав і чорноземи нашої області. Докучаєв підкреслював, що ґрунти Миколаївщини мають високу родючість завдяки високому вмісту гумусу – до 10%. Він також описував проблеми ерозії, які з’явилися через надмірний випас худоби.
Епохою активного розвитку ґрунтознавства став радянський період. У 1932-му році було створено Миколаївську ґрунтово-агрохімічну станцію. Вона займалася дослідженням фізико-хімічних властивостей ґрунтів у нашому регіоні.
У 1978-му році під керівництвом академіка Бориса Полупанова провели масштабну інвентаризацію ґрунтів. У ході роботи було виявлено, що понад 20% ґрунтів Миколаївщини мають проблеми із засоленістю. А особливо поблизу лиманів та морського узбережжя.
Типи ґрунтів
Ґрунтовий покрив Миколаївщини дуже різноманітний. Це обумовлено кліматичними умовами, рельєфом та геологічною історією. Чорноземи звичайні займають понад 1,2 млн га. Це становить близько 65% території області. Вони формуються в умовах помірного клімату і відзначаються високим вмістом гумусу – 8%. Найбільш родючі чорноземи знаходяться в Новобузькому та Баштанському районах. Тут середній врожай пшениці сягає 50 ц з га.
У південній частині області більш поширені каштанові ґрунти. Зокрема в Березанському та Очаківському районах. Їх вміст гумусу не перевищує 5%. Ці ґрунти менш родючі, але вони підходять для вирощування посухостійких культур. У Березанському районі каштанові ґрунти використовуються для вирощування сафлору. Він дає середній урожай 12 ц з га.
Солончаки та солонці зустрічаються на територіях поблизу лиманів – Дніпровсько-Бузького, Тилігульського та Березанського. Вони займають близько 5% території Миколаївщини. Через високий вміст солей ці ґрунти важко використовувати в сільському господарстві.
В районі Кінбурнської коси розташовані здебільшого супіщані ґрунти. Вони займають 3% від загальної території області і є малородючими. Проте їх використовують для виноградарства. Наприклад, у господарстві “Очаківська лоза” щорічно збирають понад 20 тис. тонн винограду з таких ґрунтів.
Екологічні виклики
Миколаївщина стикається з численними екологічними проблемами, які мають вкрай негативний вплив на ґрунтовий покрив. Серед основних викликів – ерозія, засолення, деградація, забруднення хімікатами та зміна клімату.
Ерозія ґрунтів – це найпоширеніша загроза. За даними департаменту екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА, до 30% орних земель нашої області зазнають впливу водної або вітрової ерозії. У Вознесенському та Веселинівському районах спостерігаються найвищі темпи втрати родючого шару. У 2021-му році через сильні зливи тут було втрачено до 2,5 см родючого шару ґрунту.
Засолення ґрунтів – це ще одна серйозна проблема. Вона найактуальніша для земель поблизу лиманів, таких як Дніпровсько-Бузький, Тилігульський і Березанський. У Баштанському та Очаківському районах понад 15% земель мають високий вміст солей. Це робить їх майже непридатними для вирощування хоч якихось культур. За даними Інституту ґрунтознавства ім. Соколовського, у період з 2000-го по 2020-ті роки рівень засоленості в прибережних районах зріс на 10-15%.
Проблема деградації виникає через інтенсивне використання земель без дотримання агротехнічних норм. У Снігурівському районі, де на 70% земель вирощується соняшник, спостерігається найшвидше зниження рівня гумусу – з 5% у 1990-му році до 3,8% у 2022-му році.
Кліматичні зміни також мають неабиякий вплив на наші ґрунти. У 2022-му році середньорічна температура на Миколаївщині перевищила норму на 1,6 °C, а кількість опадів знизилася на 25%. Це спричинило пересихання ґрунтів у степовій зоні. І, наприклад, у Новобузькому районі через посуху було втрачено до 10% урожаю кукурудзи.
Забруднення ґрунтів хімічними речовинами – це наслідок надмірного використання мінеральних добрив і пестицидів. У 2021-му році аграрії Миколаївщини використали понад 22 тис. тонн мінеральних добрив. І, близько 15% з них не утилізували належним чином.
Використання ґрунтів у сільському господарстві
Миколаївщина – це один із провідних аграрних регіонів України. У 2023-му році 74% території області використовували для сільськогосподарського виробництва. Основні культури, які вирощують у регіоні, включають пшеницю, соняшник, кукурудзу та ячмінь.
У Баштанському районі домінують посіви соняшнику. Він займає 38% орних земель Миколаївщини. У 2022-му році валовий збір соняшнику на Миколаївщині склав понад 1,3 млн тонн. У господарстві “Баштанський урожай” його врожайність досягла 25 ц з га. Це стало найвищим показником за останні п’ять років.
У Новоодеському районі активно вирощують пшеницю. У 2023-му році тут було зібрано понад 450 тис. тонн цієї культури. Середня врожайність склала 45 ц з га.
Виноградарство розвивається переважно на супіщаних ґрунтах Кінбурнської коси. У господарстві “Очаківська лоза” щорічно збирають понад 20 тис. тонн винограду. Його використовують для виробництва високоякісних вин.
Охорона ґрунтів
Збереження родючості ґрунтів – це один із пріоритетів регіональної політики. У 2019-му році було прийнято обласну програму “Родюча земля”. Вона передбачає заходи зі зменшення деградації та відновлення ґрунтового покриву всієї Миколаївщини.
У рамках програми у Снігурівському районі у 2022-му році було створено 120 га полезахисних лісосмуг. Це дозволило зменшити втрати ґрунту через вітрову ерозію на 20%. На реалізацію цього проєкту було виділено 18 млн гривень із державного бюджету.
На базі Національного університету кораблебудування ім.Макарова у 2020-му році було створено лабораторію ґрунтознавства. У 2021-му році тут провели понад 200 досліджень, результати яких допомогли місцевим фермерам оптимізувати використання добрив і підвищити врожайність культур на 15%.
Важливим напрямком є й рекультивація земель. У 2021-му році в Баштанському та Очаківському районах було відновлено 5 тис. га земель, які зазнали деградації. На ці заходи було витрачено понад 48 млн гривень. Це дозволило повернути землі до сільськогосподарського використання.