Миколаївщина знаходиться на півдні України. На стику степової та лісостепової зон. Це визначає її унікальні кліматичні особливості, які мають серйозний вплив на природні ресурси, сільське господарство та економіку нашої області. Клімат Миколаївщини помірно континентальний із м’якими зимами, жарким літом і помірною кількістю опадів. А більше про це читайте на сайті – mykolaiv.name.
Історія кліматичних спостережень
Перші кліматичні спостереження на території Миколаївщини були проведені в кінці XVIII ст. У 1794-му році, коли місто Миколаїв почало розвиватися як суднобудівний центр, з’явилася потреба у зборі метеорологічних даних. Бо ж для організації мореплавства це вкрай важливо.
Цю задачу поклали на першу гідрометеорологічну станцію. Вона була розташована на березі річки Інгул. Одним із перших, хто займався цим питанням, став інженер-суднобудівник Іван Головін. У 1802-му році він розпочав збір даних про температуру, вологість та вітрові потоки на Миколаївщині.
У 1870-му в місті Вознесенську відкрили метеорологічну станцію, яка забезпечувала дані для розвитку сільського господарства. Зокрема, місцевий агроном Олександр Коваленко у своїх роботах описував зміни кліматичних умов, спричинені зростанням аграрного виробництва.
У 1932-му, в добу СРСР, у Миколаєві створили обласну метеорологічну службу. Вона систематизувала дані про клімат. Збереглися навіть деякі тогочасні архіви, які свідчать про різке похолодання у 1942-му. Тоді середньомісячна температура у січні опустилася до -20°C. Ця інформація була дуже важливою для військових операцій під час Другої світової війни.
У 1974-му році почала діяти сучасна Миколаївська гідрометеорологічна обсерваторія. У 1980-х її очолював Борис Зорін. А згодом він став ініціатором програми вивчення змін клімату у степовій зоні України. Саме завдяки його роботі у 1986-му році було зафіксовано перші ознаки зростання середньорічної температури.
Температурні показники та кількість опадів
Згідно з інформацією Миколаївської гідрометеорологічної обсерваторії, середньорічна температура за період 1991-2020 років становила +10,5°C. Найвищу температуру зафіксували 5 серпня 2010-го. У Новоодеському – +40,2°C. Найнижча температура була зареєстрована 11 січня 1940-го в районі Баштанки. Тоді тут стовпчик термометра опустився до -32,8°C.
У Миколаєві середня температура липня, найтеплішого місяця року, становить +24,5°C, тоді як у січні, найхолоднішому місяці, середня температура тримається на рівні -3,1°C. За останні 50 років спостерігається тенденція до зростання середньорічної температури на 1,2°C.
Водночас наша Миколаївщина є одним із регіонів України з недостатньою кількістю опадів. Середньорічна їх кількість становить лише 350-450 мм. Найбільше опадів випадає у травні та червні, а найменше – у лютому. У 2020-му році в Новобузькому районі зафіксували один із найсухіших років. Тоді річна кількість опадів склала 270 мм.
Весняно-літні зливи часто супроводжуються шквалами та градом. До прикладу, у червні 2018-го в районі Очакова випала аномальна кількість опадів – до 85 мм за одну добу. Це спричинило підтоплення понад 50 господарств.
Вітри та їх вплив
Вітрові умови мають важливе значення для екосистеми, сільського господарства та енергетики Миколаївщини. Наша область характеризується помірними вітровими потоками. Найчастіше вони дмуть з північного заходу та північного сходу. Середня швидкість вітру в області становить 4-5 м/с. Однак у зимові місяці вона може зростати до 15-20 м/с. І, це стає причиною утворення хуртовин.
Одним із найвідчутніших наслідків дії цих вітрів є ерозія ґрунтів. За даними агрохімічної лабораторії Баштанського району, у 2019-му році втрати верхнього шару ґрунту внаслідок вітрової ерозії сягнули 11%. Найбільше постраждали землі у Вітовському районі. Через сильні вітри тут втрачено понад 3 см верхнього родючого шару ґрунту.
Ураганні вітри – рідкість для нашої області. Але їх наслідки часто бувають руйнівними. Так, наприклад, 12 березня 1985-го в районі Коблево було зафіксовано ураганний вітер зі швидкістю 27 м/с. Він пошкодив 35 будинків, викорчував понад 150 дерев і завдав шкоди місцевим виноградникам, зменшивши врожайність на 20% у наступному сезоні.
Вітри також впливають на водний баланс Миколаївщини. У прибережних районах, як от Очаківський та Березанський, сильні вітри сприяють підйому солоної води з Чорного моря до лиманів. Це знижує якість води для зрошення.
Миколаївщина активно використовує вітровий потенціал для розвитку відновлюваної енергетики. У 2016-му в Березанському районі було відкрито першу вітрову електростанцію “Причорноморська” потужністю 30 МВт. Станція оснащена вітротурбінами виробництва компанії “Vestas”. У 2022-му вона згенерувала 93,4 млн кВт.год електроенергії. Це забезпечило енергопотреби для 28 тис. місцевих домогосподарств.
Вітри також впливають і на організацію морського транспорту на Миколаївщині. Через сильні пориви у порту “Миколаїв” періодично виникають проблеми з навантаженням і розвантаженням суден. Наприклад, у січні 2023-го року вітер швидкістю 22 м/с призупинив роботу порту на 18 год. Це затримало відправлення 12 суден.
Екологічні виклики
Кліматичні зміни особливо відчутні у південній частині Миколаївщини. Зокрема в районі Березанського лиману та на території Очаківського району. З початку XXI ст. тут фіксують зростання середньорічної температури на 1,5 °C. І, це має серйозний вплив на екосистему лиманів. За даними Миколаївської гідрометеостанції, у 2021-му році рівень води в річці Південний Буг знизився на 34%.
Ексдиректор Національного природного парку “Білобережжя Святослава” Ігор Демченко якось підкреслював, що через посухи та зменшення кількості опадів (менше ніж 300 мм на рік у 2018-2019 роках) деякі види флори та фауни почали зникати. До прикладу, популяція очеретянки ставкової знизилася на 18%.
У Вітовському районі, на території заповідника “Єланецький степ”, через посухи у 2020-му році науковці зафіксували втрату понад 25% степових рослин. І, це серйозний виклик для місцевих екологів. Адже степи Миколаївщини – це унікальна територія України.
Використання кліматичних умов у господарстві
Теплий клімат і тривалий період сонячної активності дають можливість розвивати агросектор. У Баштанському районі успішно функціонує фермерське господарство “Сонячна Долина”. У 2022-му тут зібрали рекордний врожай кавунів – понад 15 тис. тонн.
Очаківський район славиться своїми виноградниками. Виноробна компанія “Коблево”, заснована у 1982-му році, щорічно виготовляє понад 10 млн літрів вина. Їхні сорти винограду, такі як “Одеський чорний” та “Ркацителі”, вирощуються завдяки унікальному поєднанню клімату та ґрунтів.
Виноградники Миколаївщини отримують високу оцінку не лише в Україні, а й на міжнародних виставках. Завдяки сучасним технологіям виробництва, продукція компанії “Коблево” відповідає світовим стандартам. Мальовничі краєвиди виноградників стали ще й популярною туристичною принадою.
У Сокологірському районі агрофірма “Злагода” спеціалізується на вирощуванні соняшнику. У 2021-му вони отримали врожайність у 3,5 тонни з га. Це один із найвищих показників південного регіону України.