Миколаїв — місто, де парки й сквери не просто зелені плями на карті. Тут кожна алея має свою історію, кожне дерево пам’ятає події минулого, а місцеві мешканці перетворили ці території на живі громадські простори. Від камерних скверів у центрі до великих зелених зон районного значення — ці публічні місця формують характер міського життя, впливають на якість повсякденного відпочинку та відображають соціальну пам’ять спільноти. Ця добірка на сайті mykolaiv.name проведе вас серед найцікавіших зелених куточків, де історія переплітається з сучасними можливостями для прогулянок, споглядання й спільних подій, від класичних пам’ятних зон до майданчиків для сімейного дозвілля.
Манганаріївський сквер
Манганаріївський сквер — один із найстаріших громадських просторів Миколаєва, заснований у 1863 році у самому серці старого міста між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська, навпроти колишньої Олександрівської чоловічої гімназії (нині Миколаївський будівельний коледж). Сквер спочатку називався Гімназична площа через своє положення біля навчального закладу, а пізніше отримав ім’я Манганаріївського на честь адмірала Чорноморського флоту Михайла Манганарі — видатного флотоводця XIX століття, який активно підтримував розвиток суднобудування в місті.
Площа Манганаріївського скверу — майже правильний п’ятикутник із вимощеними пішохідними доріжками, лавицями та сучасним освітленням. У 2012 році тут провели масштабну реконструкцію: в сквері встановили дитячі та спортивні майданчики, облаштували тротуари й ґрунтові доріжки для прогулянок і бігу.
Манганаріївський сквер неодноразово зазнавав впливу війни: під час обстрілів у 2023 році поручні будівлі коледжу й сусідні споруди були пошкоджені, а частина історичних елементів ландшафтного дизайну втратила свою первісну красу. Попри це парк щодня прибирається комунальними службами, лавиці під деревами доглянуті, а мешканці міста продовжують відвідувати його як місце спокою у гамірному центрі Миколаєва.
Парк “Перемоги”
Парк “Перемоги” — один із найвідоміших і найбільших парків культури та відпочинку Миколаєва, закладений навесні 1945 року одразу після завершення Другої світової війни на честь перемоги над нацистською Німеччиною. У деяких джерелах дату офіційного закладання парку подають як 25 березня 1946 року, але у будь-якому випадку він пов’язаний із завершенням війни та відновленням мирного життя міста.
Парк простягається вздовж проспекту Героїв України, 2, на правому березі річки Інгул поблизу впадіння її в Бузький лиман, і займає площу близько 42,41 гектара зеленої зони. Це значна територія, де мешканці та гості міста проводять час із пікніками, прогулянками та активним спортом. У верхній частині парку здебільшого ростуть акації, а ближче до пляжу “Стрілка” можна побачити оливи вузьколисті — унікальні для міського ландшафту.
У XXI столітті у парку регулярно проводяться святкові заходи, виставки та театралізовані події, а також до нього протягом останніх років додають нові зелені насадження: у 2023 році міський голова Олександр Сєнкевич ініціював висаджування молодих сосен для оновлення зеленого покриву.
У межах парку також розташовані спортивні зони та скейт-майданчики, створені за ініціативою місцевих громадських організацій і підтримані управлінням сім’ї, дітей та молоді — це робить парк “Перемоги” притягальним місцем для активного відпочинку як для дітей, так і для молоді.
Сквер Ради Європи
Сквер Ради Європи — один із найбільш культурно значущих скверів Миколаєва, розташований у Центральному районі на вулиці Садовій між вулицями Нікольською та Центральним проспектом. Має площу приблизно 1,1 гектара і став важливою місцевою “зоною спокою” серед міського середовища. Сквер відкрито 25 вересня 1999 року на честь Ради Європи та євроінтеграційної співдружності.
Ця зелена зона не лише місце для відпочинку, а й простір з історичними культурними символами. У 2009 році 12 вересня за ініціативою міського голови В. Д. Чайки сквер реконструювали для святкування 220-ї річниці заснування Миколаєва.
Центральним елементом Скверу Ради Європи є монумент “Єдина Європа” — бронзово-гранітна скульптура заввишки близько 3 метрів, що символізує єдність і європейський напрямок розвитку. Її відкриття відбулося 17 жовтня 2010 року. Автори пам’ятника — скульптор В. Цісарик у співавторстві із заслуженим художником України С. Івановим. Ініціатором встановлення став український політик А. Яценюк, який запропонував цю ідею під час урочистостей 2009 року.
Сквер Ради Європи активно використовується містянами та гостями міста цілий рік. У теплу пору він приваблює прогулянками серед клумб і дерев, під час свят вздовж алеї звучать культурні події, фотосесії та зустрічі друзів. У квітні 2016 року тут висадили 24 сакури із Закарпаття, що символізують 24 роки незалежної України, і це стало новою традицією озеленення цього простору.
Парк “Ліски”
Парк “Ліски” — одна з найстаріших зелених зон Миколаєва зі статусом пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, розташована в однойменному мікрорайоні на межі Центрального житлового масиву й Намиву. Його історія починається в кінці XVIII століття, коли 14 серпня 1790 року полковник Потьомкін згадував цю територію як ліси з багатьма деревами.
У XIX столітті тут з’явилися хутори, серед яких сади й дачі моряків, літні павільйони та колодязі, а пізніше — будинки для інвалідів Кримської війни 1853-1856 років. До середини XX століття значна частина природних насаджень зникла через урбанізацію, але після Другої світової війни парк відновили, насадивши хвойні та листяні дерева.
У 1974 році парк “Ліски” офіційно отримав охоронний статус як об’єкт природо- та садово-паркового мистецтва, що сприяє збереженню історичної зелені. Станом на початок другої чверті XXI століття тут ростуть різні види дерев: акація біла, софора японська, платан західний, клени, шовковиця, липи, а також ялини, туї й берези.
Парк приваблює місцевих мешканців як місце для сімейних прогулянок, бігу, велосипедних маршрутів і спортивного відпочинку. Поруч із місцями для піших прогулянок тут розташовані спортивні й дитячі майданчики, місця для пікніків і простір для відпочинку під тінню вікових дерев.
Флотський бульвар
Флотський бульвар — один із найвідоміших і найбільш впізнаваних міських просторів Миколаєва, розташований у Центральному районі вздовж правого берега річки Інгул, від вулиці Адміральської у напрямку старої суднобудівної частини міста. Бульвар формувався у першій половині ХІХ століття, коли Миколаїв активно розвивався як головна корабельна база Чорноморського флоту вже неіснуючої Російської імперії. Саме тут проходила парадна частина міста, якою прогулювалися морські офіцери, інженери Адміралтейства та цивільна еліта.
Первісно територія бульвару мала утилітарне значення — вона слугувала захисною прибережною смугою та місцем огляду акваторії Інгулу. У 1820-1830-х роках за ініціативи військового губернатора Олексія Грейга берег укріпили, висадили дерева й облаштували прогулянкову алею. У ХІХ столітті тут з’явилися липи, акації та платани, частина з яких збереглася донині. Саме ці дерева формують характерний силует Флотського бульвару.
У радянський період простір зазнав перебудов, але не втратив свого статусу центральної набережної. У 1960-1970-х роках бульвар упорядкували, проклали нові пішохідні доріжки, встановили лавки та ліхтарі. Поруч з’явилися пам’ятні знаки, присвячені морській історії міста.
Станом на 2026 рік Флотський бульвар входить до переліку парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення. Це одне з небагатьох місць у Миколаєві, де відкривається панорама Інгулу з природним перепадом рельєфу та історичною забудовою навколо.
Парк “Народний”
Парк “Народний” — історична зелена зона Миколаєва, розташований у Центральному районі на вулиці Столярній недалеко від перехрестя з Троїцькою та Інгульською — це один із найстаріших парків міста. Його офіційна назва в історичних джерелах — “Народний сад”, а в першій половині XX століття він був відомий також як Парк імені Г. І. Петровського та Сад тверезості № 1. Цей парк займає площу приблизно 1 гектар зеленої зони в серці Миколаєва, що робить його маленьким оазисом серед міської забудови.
Точна історія парку сягає початку XIX століття, коли на цій ділянці розташовувалася Військова площа поруч із казармами. У 1903 році міський комітет тверезості перетворив її на сад для відпочинку мешканців — так з’явився перший офіційний зелений простір у цій частині міста.
Станом на початок другої чверті XXI століття парк є популярним місцем для прогулянок серед місцевих жителів Центрального району. Зелені алеї парку — улюблене місце для прогулянок з дітьми, пробіжок і зустрічей із друзями. Місцеві мешканці відзначають його камерний характер, тінь від дорослих дерев у літні дні та відчуття історичного зв’язку з минулим міста. Попри компактність, тут часто проводять невеликі святкові події, фотолокації та живі зустрічі творчих спільнот.
Парк “Юність”
Парк “Юність” — великий зелений простір в Інгульському районі Миколаєва, що простягається між Богоявленським проспектом і вулицями Парковою та Театральною. Його площа становить близько 19,6 гектара.
Парк “Юність” був закладений у 1984 році під назвою Парк імені Ленінського комсомолу та задумувався як простір для повсякденного відпочинку мешканців великих житлових масивів Інгульського району. З роками він став важливою частиною місцевої інфраструктури — тут прогулюються сім’ї з дітьми, молодь збирається ввечері, та навіть організовують невеликі концерти чи районні культурні події.
В кінці першої чверті XXI століття парк “Юність” переживав непрості періоди. До 2023 року він перебував в оренді приватних структур близько 20 років, але потім повернувся у власність міста та перейшов на обслуговування комунального підприємства “Миколаївські парки”.
Проте, як повідомляли місцеві ЗМІ в серпні 2025 року, парк значною мірою залишався занедбаним: старі лавки були розбиті або відсутні, урн для сміття бракувало, частина дитячих майданчиків потребувала ремонту, а багато зелених насаджень були виснажені або висохлі.
Каштановий сквер
Каштановий сквер — це невелика, але дуже помітна зелена зона в центральній частині Миколаєва. Саме тут, серед міського ритму й шуму, мешканці та гості міста знаходять спокій і тінь великих каштанів, що й дали назву цьому скверу. Каштановий сквер — один із тих об’єктів, які Google і туристичні довідники включають у карту міських зелених зон поряд з Набережною та Флотським бульваром.
Сквер розташований на пішохідній частині міста, що робить його зручно доступним для прогулянок як з центру, так і з прилеглих вулиць. Влітку місцеві підприємці та ремісники часто виставляють тут столики з виробами чи сезонними продуктами, що створює справжню атмосферу міського культурного простору.
У будь-який день тут можна побачити різні групи людей: діти бавляться на газонах під пильним наглядом батьків, літні люди читають газети на лавках у тіні каштанів, а молодь фотографується серед квітників та декоративних насаджень. Також біля скверу бувають тимчасові виставки аматорського мистецтва та невеликі концерти від місцевих музикантів, що робить його не лише місцем для відпочинку, а й мінікультурним осередком.
За останні роки в сквері встановили нові лавки, урни та освітлення, завдяки чому вечірні прогулянки тут стали безпечнішими. Поряд знаходяться кілька кав’ярень і точок із морозивом, де відпочивальники можуть купити напої чи легкі закуски. Саме така комбінація природи, архітектурного середовища та місцевих подій робить Каштановий сквер важливою частиною пішохідного маршруту по центру Миколаєва.
Сквер імені Тараса Шевченка
Сквер імені Тараса Шевченка — зелена зона культурного значення, розташована в самому центрі міста Миколаєва. Його площа становить приблизно 1,6 гектара, і це одна з найбільш важливих історично-символічних зелених ділянок у місті. Сквер названий на честь великого українського поета, мислителя і художника Тараса Шевченка (1814-1861 роки), ім’я якого пов’язане з українською культурою та національною ідентичністю.
Перше встановлення пам’ятника Шевченку в цьому сквері відбулося у 1958 році. Проте бетонний монумент з часом почав руйнуватися, і тому 5 жовтня 1985 року на цьому ж місці відкрили новий, більш довговічний бронзовий пам’ятник Шевченку. Над новим монументом працювала група митців: скульпторка Г. Ковальчук, архітектор В. Щедров та художник В. Пахомов. Саме цей бронзовий пам’ятник став центральною візуальною домінантою скверу і місцем пошани до Кобзаря в Миколаєві.
Сквер імені Тараса Шевченка, його пам’ятник і зелені алеї формують одну з найважливіших зелених точок у культурній карті Миколаєва, де історія поєднується з повсякденним життям мешканців міста.
Роль парків і скверів у Миколаєві
Парки та сквери у Миколаєві впливають на екологію, соціальну згуртованість, культурну пам’ять та загальний добробут мешканців. Зелені зони Миколаєва — від парку “Перемоги” на проспекті Героїв України, 2 до скверу імені Тараса Шевченка в центрі — об’єднані не лише естетичною функцією. Це місця, де люди щодня відпочивають, зустрічаються після роботи, прогулюються з дітьми й беруть участь у громадських заходах.
Роль парків і скверів у Миколаєві розкривається через конкретні аспекти:
- парки та сквери Миколаєва суттєво впливають на якість повітря, адже зелені насадження фільтрують пил та шкідливі домішки, сприяють збагаченню киснем;
- вони є соціальними просторами, де мешканці зустрічаються для спільних прогулянок, свят і щоденного відпочинку;
- зелені зони виконують культурну та історичну функцію — у скверах встановлені пам’ятники видатним особам і героям, тут проводяться дати пам’яті й урочисті заходи;
- частина парків має рекреаційний характер — із дитячими майданчиками, спортивними зонами та велосипедними доріжками;
- зелені території використовуються для освітніх і екологічних проєктів, що формують екологічну культуру серед молоді.
Протягом 2024-2025 років у Миколаєві активізувалися ініціативи молоді та місцевих студентів. Наприклад, студенти Миколаївського коледжу цивільного будівництва КНУБА реалізували проєкт на перехресті вулиць Колодязної та 3-ї Слобідської, де висадили 100 лавандових кущів і 25 кущів проса, замінили лавки та урни. Така практика підсилює екологічну свідомість молоді й показує, що зелена інфраструктура — це не лише комунальна функція, а й громадський проєкт.
- Екологічний вимір. Зелені зони Миколаєва відіграють роль природних фільтрів повітря. Сучасні дослідження, зокрема від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, підтверджують, що в містах Півдня України, включно з Миколаєвом, парки і сквери є важливими для очищення повітря від автомобільних і промислових викидів.
- Соціальний вимір. Парки та сквери не лише місце для відпочинку, але й простір для міжпоколінського спілкування. За даними міської влади, часті відгуки містян у Google і місцевих пабліках підкреслюють важливість зелених зон як місць, де люди проводять сімейні вихідні, прогулюються з дітьми і організовують невеликі спільні зустрічі.
- Культурний вимір. Зелені зони стають майданчиками для культурних та пам’ятних подій. Сквери з історичними пам’ятниками, наприклад Сквер імені Тараса Шевченка, стають центрами святкування днів народження видатних постатей чи літературних дат.
- Рекреаційний вимір. У великих парках, таких як парк “Перемоги”, облаштовані майданчики для спорту, бігові доріжки і пікнікові зони, що сприяють активному відпочинку містян.
- Освітній вимір. Завдяки програмам підтримки молодіжних проєктів, зелена інфраструктура стає майданчиком для екологічної освіти, участі студентів у проєктах озеленення та розвитку міського середовища.
У результаті парки і сквери в Миколаєві — це не просто місця для відпочинку. Це фундаментальні елементи міського життя, що впливають на екологію, суспільну активність і культурну ідентичність громади. Функціонування та розвиток зелених зон, на яке щороку виділяється значна частина міського бюджету, дозволяє підтримувати життя міста в умовах сучасних викликів.
Джерела: