Park · Миколаєві · ⭐ 8.7/10 · 1331 відгуків · оновлено: 2026-08-04 20:36:40
Адреса: вулиця Шевченка, 1А, Миколаїв, Миколаївська область, Україна, 54000
Парк імені Тараса Шевченка — простір і бронза над старим урочищем
Це найпросторіший зелений майданчик у західній частині історичного Миколаєва: тут менше облаштованих зон, ніж у центральних скверах, зате більше повітря, галявин і місця для пікніка. Сквер розкинувся на території урочища, яке з 1830-х називають Сухим Фонтаном, і носить ім’я поета, який до Миколаєва так і не доїхав, хоча дуже хотів. Головна домінанта — бронзовий пам’ятник Тарасові Шевченку, відкритий 5 жовтня 1985 року. Стан парку неоднорідний: місто вкладає гроші в благоустрій, але лав бракує, рельєф місцями нерівний, а комунікації подекуди виходять на поверхню.
Родзинки
- Бронзовий пам’ятник Кобзареві — робота скульпторки Ганни Ковальчук, архітектора В. Щедрова і художника В. Пахомова, урочисто відкрита 5 жовтня 1985 року.
- Слід першого монумента — до бронзи тут із 1958 року стояла триметрова залізобетонна фігура роботи київського скульптора І. Диби на вапняковому постаменті; недовговічні матеріали зруйнувалися на початку 1980-х.
- Історія урочища Сухий Фонтан — назва зафіксована 1833 року в листуванні адмірала Олексія Грейга і пов’язана зі Спаським водогоном, після спорудження якого струмінь у старому джерелі зник з очей.
- Простір для пікніка — рідкість для міського скверу: тут є відкриті галявини, а не тільки алеї й клумби.
- Тренувальний майданчик під відкритим небом — місцеві роками ходять сюди на самостійні тренування й пробіжки.
- Сусідство з будинком культури — сквер фактично працює як передпокій для культурних заходів кварталу.
Що всередині
Наповнення тут спартанське: це радше класичний сквер-сад з деревами й газонами, ніж парк розваг. Основна цінність — площа і тиша, а не обладнання. Влада поетапно оновлює благоустрій, і за останні роки зміни помітні, але до вигляду відремонтованих центральних скверів цьому місцю ще далеко.
- пам’ятник у композиційному центрі та майданчик навколо нього;
- прогулянкові алеї, що сходяться до монумента;
- відкриті газони й галявини, придатні для пікніка та вправ;
- лави — їх помітно менше, ніж потрібно, частина потребує ремонту;
- дерева різного віку, які в посушливі роки страждають від браку поливу;
- ділянки з нерівним рельєфом і відкритими комунікаціями, де варто дивитися під ноги.
Чим зайнятися і для кого
- Родинам з дітьми — вільного місця для бігу тут більше, ніж у будь-якому центральному сквері.
- Любителям пікніка — газони дозволяють розкласти плед, чого в тісних скверах центру не зробиш.
- Бігунам і аматорам зарядки — рівні прямі алеї, вранці майже безлюдні.
- Шанувальникам Шевченка — це головна миколаївська точка вшанування поета, куди приносять квіти в березневі й травневі дати.
- Мешканцям Сухого Фонтана — найближча тінь і найкоротший маршрут до зелені.
- Гостям міста — сквер добре поєднується з прогулянкою історичною забудовою навколо.
Як дістатися і практичне
Сквер лежить у Заводському районі, в історичній місцевості Сухий Фонтан, у західній частині старого міста над Бузьким лиманом. Сюди йде трамвай маршруту № 1, тролейбуси маршрутів № 3, 6 і 7, а також міські автобуси маршрутів № 43, 53 і 79 — за міськими мірками транспортна доступність тут одна з кращих. Окремо варто знати, що тролейбусний маршрут № 3 до Сухого Фонтана відкрили 26 грудня 2024 року, і працює він лише в будні. Вхід вільний і цілодобовий, огорожі немає. На прогулянку закладайте 30—45 хвилин, на пікнік — скільки завгодно. Туалету в межах скверу немає. Воєнні обмеження: комендантська година з 00:00 до 05:00, нічне світломаскування, часті повітряні тривоги; стаціонарного укриття на території немає, тож заздалегідь визначте найближчі капітальні будівлі. У темну пору доби глибина скверу освітлена слабко.
Коли відвідати
Березень і травень тут особливі: до пам’ятника несуть квіти в дні народження і перепоховання Шевченка, і сквер на кілька годин стає місцем міської церемонії. Літо — час пікніків і тренувань на світанку, поки сонце не випалило галявини; вдень тіні тут менше, ніж у старих садах центру, тож капелюх обов’язковий. Восени сквер найфотогенічніший: бронза на тлі жовтого листя і довгі тіні від алей. Узимку це найтихіше місце району — сніг лягає рідко, зате з боку лиману тягне вологим вітром, і прогулянка виходить короткою, але з відчуттям справжнього простору, якого центру бракує.
Цікаво знати
Місцевість, де розбито сквер, спершу звалася Пароходною площею, а з 1880-х — Спаською. Назва «Сухий Фонтан» походить від Спаського водогону 1830-х років: після того як природний стік джерела до Бузького лиману заглушили й пустили воду трубами, видимий струмінь зник, і в місті прижилася легенда, ніби інженер Рокуро прорахувався з ґрунтами і «вода пішла в пісок». Насправді водогін справно працював ще в 1860-х. Ім’я Тараса Шевченка тутешні квартали дістали у 1920-ті: доти їхня назва вшановувала Крим, де розміщувалася оперативна база Чорноморського флоту. Сам поет у Миколаєві не бував, хоча планував: подорожуючи, він дістався містечка Голоскове на Миколаївщині, де зупинився в домі мельника Франца Яшовського і провів на миколаївській землі три дні, але на нього надійшов донос, і в супроводі пристава та жандарма Шевченка доправили до Києва. Перший пам’ятник поетові тут відкрили 1958 року: триметрова залізобетонна фігура київського скульптора І. Диби на вапняковому постаменті. Через недовговічні матеріали монумент почав руйнуватися і простояв до початку 1980-х. Новий, бронзовий, урочисто відкрили 5 жовтня 1985 року — його авторами стали скульпторка Ганна Ковальчук, архітектор В. В. Щедров і художник В. Г. Пахомов, а в роботах брали участь майстри Ю. І. Гайда та В. Т. Бережний. Ім’я Шевченка пов’язане з Миколаєвом ще й через композитора Миколу Аркаса, який 1891 року написав оперу «Катерина» за однойменною поемою Кобзаря.
Поради відвідувачу
- Беріть плед або складані стільці: лав у сквері бракує, а газонів вистачає.
- Дивіться під ноги на бічних ділянках — рельєф нерівний, а комунікації подекуди виходять на поверхню.
- Плануйте візит на ранок або передвечір’я: удень відкритих галявин майже не рятує тінь.
Питання й відповіді
Чи бував Тарас Шевченко в Миколаєві? Ні. Він планував відвідати Одесу, Миколаїв і Херсон, дістався містечка Голоскове на Миколаївщині, провів на цій землі три дні, але після доносу був доставлений до Києва.
Скільки пам’ятників Шевченку тут було? Два. Перший, залізобетонний, встановили 1958 року; він зруйнувався через недовговічні матеріали. Нинішній бронзовий відкрили 5 жовтня 1985 року.
Чому місцевість зветься Сухим Фонтаном? Через Спаський водогін 1830-х: воду з джерела пустили трубами, видимий струмінь зник, і назва закріпилася за всією ділянкою. Вона зафіксована 1833 року в листуванні адмірала Грейга.
Чи є тут дитячий майданчик? Обладнаних ігрових зон небагато, і сквер цінують радше за відкритий простір, галявини й алеї.
Чи зручно сюди добиратися? Так: працюють трамвай № 1, тролейбуси № 3, 6 і 7 та автобуси № 43, 53 і 79.
У якому стані сквер? Прибирання ведеться і місто вкладає кошти в благоустрій, але лав бракує, частина з них поламана, а рельєф і відкриті комунікації подекуди псують враження.
Які воєнні обмеження діють? Комендантська година з 00:00 до 05:00, нічне світломаскування і регулярні повітряні тривоги; укриття в межах скверу немає.
Фото






Показати ще 1 фото

Відгуки відвідувачів
Останнє оновлення відгуків: 2026-08-04 20:36:40
Дані оновлюються щомісяця. Джерела: mykolaiv.name та редакційна вибірка за відгуками.

Гарний парк для відпочинку і прогулянок х дітьми, є ділянки трохи занедбані але є і набагато гірші парки, якщо оцінювати їх чистоту..
Тихе, спокійне місце.Можна сходити на пікнік.
Гарне місце для приємної прогулянки. Дуже добре, що місцева громада вкладує грощі в благоустрій, бо парк є обличчям міста.
Просторий парк. Але недостатньо лавочок і каналізаційна труба, яка лежить на поверхні вже не перший рік не прикрашають.
Завжди приходили тренеруватись в цьому парку, можу сказати те шо під ноги треба дивитись бо іноді рельєф не передбачений, місця замало, деякі лавочки зламані та й їх не вистачає, поруч є маршрутка 43 та будинок культури.…