Зоопарк – справжня гордість та візитівка Миколаєва. Щороку подивитись на величезну кількість унікальних та рідкісних тварин, птахів і плазунів сюди приходять десятки тисяч городян та гостей міста. Прогулюючись між вольєрами та відпочиваючи на лавочках, у зоопарку можна непомітно провести весь день. Це і не дивно, адже кожна тварина заслуговує уваги, проте у відвідувачів є і свої фаворити. Серед них величні леви та тигри, сімейство білих ведмедів, нові мешканці зоопарку слони та жирафи, але найбільше часу туристи та миколаївці проводять біля вольєрів бегемотів. Люди із захватом очікують, коли справжні гіганти перевернуться у воді на спину та покажуть свої животики, а також почнуть пускати фонтанчики із ніздрів, повідомляє “mykolaiv.name”.
Як у Миколаївському зоопарку з’явилися бегемоти
Бегемотів можна сміливо назвати довгожителями Миколаївського зоопарку, адже у місті корабелів вони з’явилися 42 роки тому. Гіпопотам на ім’я Казимир переїхав до міста корабелів 28 листопада 1978 року з Харківського зоопарку. На той момент йому йому виповнилося всього одинадцять місяців. Працівники зоопарку згадують, що тоді він був маленьким товстеньким “поросятком” з рожевими п’яточками.
Директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчий розповів, що Казимир став першою твариною, за якою він поїхав у відрядження, щоб поповнити колекцію зоопарку. Операція з переселення майбутнього велетня пройшла доволі екстремально. Вони з директором Харківського зоопарку Миколою Шабалтасом змушені були тікати від мами Казимира та висіти на паркані, щоб вона їх не розчавила.
“Це було моє перше відрядження за тваринами для нової колекції зоопарку. Нас з Шабалтасом тоді ледь мама Казимира не розчавила… Висіли на огорожі”, – згадує Володимир Топчий.
Фактично миколаївські спеціалісти виростили Казимира, який приїхав до зоопарку дуже наляканим. Проте любов та турбота працівників зробили свою справу, він почав пристосовуватись до нових умов та навіть реагував на команди. Маленький гіпопотам, як і будь-які дитинчата, мав свої смаки. Найбільше йому подобалось ласувати манною кашею з яблуками, яку наливали у великий тазик.
Казимир ріс дуже слухняним та розумним бегемотом, який відповідав взаємністю на ласку працівників. Саме завдяки цьому нині він за командою може широко розкрити рота для проведення гігієнічних процедур або, щоб отримати ліки.
Сімейне життя бегемота Казимира
Миколаївський гіпопотам Казимир протягом тривалого часу залишався єдиним представником виду у місцевому зоопарку. Проте все змінилося 28 вересня 1986 року, коли у місто корабелів привезли 9-річну бегемотиху Стеллу. Вона народилася 26 квітня 1977 року у Ризі. Після переїзду Стелла та Казимир дуже швидко потоваришували. Довго не довелося чекати і на поповнення у їх сім’ї.
Перше дитинча бегемотів народилося у миколаївському зоопарку 22 травня 1987 року. Всього у пари народилося шестеро дитинчат, які поповнили колекції різних зоопарків світу. На жаль, Стелла прожила всього 22 роки.
Молоду самку Роккі для Казимира привезли у 2009 році з Ізраїльського зоопарку Рамат-Ган. У цьому випадку тварини пішли на контакт не так швидко. У Миколаївському зоопарку повідомляють, що Роккі та Казимир могли годинами стояти у огорожі. У спільний вольєр тварин перевели восени 2012 року і з того часу бегемоти живуть разом та радують відвідувачів.