Стан ґрунту в Миколаївській області

Ґрунт – це провідна, багатофункціональна, продуктивна сила природи існування флори, фауни і людства загалом. Використання ґрунту у сільському господарстві займає провідне місце у галузевій діяльності Миколаївської області.

Але ґрунт – це не те, що може продуктивно “працювати” без втручання. Для того, щоб грунт приносив багатий урожай, за ним потрібно доглядати. Вносити удобрення, хімічні добавки, провести меліорацію, використовувати якісні посівні матеріали.

Характерною особливістю ґрунтів є їхня здатність до їх родючості, тобто до принесення врожаїв. Від рівня родючості земель залежить розвиток сільського господарства, економічний стан області та екологічні умови природи навколо.

Процес утворення ґрунтів залежить від природних умов – клімат, рельєф місцевості, ґрунтових порід, флори місцевості, підземних вод та, звичайно ж, діяльності самої людини. Більше на mykolaiv.name.

Види ґрунтів та їх склад

У Миколаївській області налічують близько 1997 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі на ріллю припадає 1698 тисяч гектарів. Як бачимо, переважна кількість земель віддано під посіви. В області ґрунтовий покрив ділиться на глибокий чорнозем, звичайний чорнозем та темно-каштанові ґрунти. Всі ці види ґрунтів розміщені на півночі області, півдні та приморській смузі.

Основна і найважливіша складова частина посівних ґрунтів є гумус. Це змінний показник, оскільки на його кількість у ґрунті впливають різні фактори. Але саме від кількості гумусу в ґрунті залежить родючість земель.

Крім природних факторів, що впливають на рівень гумусу в ґрунті, людська діяльність є одним із найвпливовіших факторів. До такої діяльності можна віднести неякісні посівні матеріали, відсутність “відпочинку” для паші, не внесення добрив.

Крім гумусу, ще одним важливим показником ґрунту є кількість рухомих фосфатів. Фосфор у складі мінеральних сполук бере гору над кількістю органічних сполук. В органічних сполуках фосфор в основному міститься в тому ж гумусі, близько 50-70% загального вмісту органофосфатів. Для відновлення кількості фосфатів слід вносити у ґрунт фосфорні добрива. Такі добрива насичені не рухомими фосфатами, які збагачують ґрунт і не шкодять культурним рослинам. Найбільша кількість рухомого фосфору зафіксована у Новобузькому, Баштанському, Жовтневому, Казанському, Березнегуватому та Снігурівському районах. У цих областях масово засіваються грунти під культурні рослини, і цього фермера вносять необхідні добрива.

Проблеми миколаївського ґрунту

Загалом проблеми, які можуть виникати у плодородних землях однакові для більшості областей. Існують невеликі відмінності в залежності від рельєфу земельних угідь. У Миколаївській області основною проблемою для ґрунтів є їхня ерозія. Найбільша шкода завдає водна ерозія, яка обумовлена ​​наявністю балок, по яких стікає вода і відбувається вимивання ґрунту. 

Подібне явище найбільше спостерігається у Братському, Арбузинському, Доманівському, Врадіївському та Вознесенському районах. Для мінімізації ерозійної шкоди агрономи використовують різні способи: протиерозійні споруди, водорегулюючі канали, внесення спеціальних речовин у ґрунт.

Ще одна проблема для родючості ґрунтів – діяльність людини. Неодноразово на території області були зафіксовані випадки навмисного або недбалого витоку забруднюючих рідин у прибережні ґрунти. Так, одне з підприємств, що розташоване в Заводському районі Миколаєва, здійснило незаконне скидання рідини на посівні площі. В результаті на полі утворилося болото із дивним запахом.

У Баштанському районі був випадок умисного забруднення стічними водами посівних земель загальною площею 19,5 га.

Як відновити родючість ґрунту

Зменшення родючості це необоротний процес. Фермери та землероби вдаються до ряду різних інструментів підвищення родючості земель. Добре себе зарекомендувало використання ґрунтозахисних систем, які захищають землю від ерозії різних типів. Грунтознавці закликають землеробів чергувати посівні матеріали, і не сіяти на одному полі одну й ту саму культуру кілька років поспіль.

Також важливим є своєчасне проведення дослідження земель на їх хімічний склад, щоб знати, яких саме добрив потребує грунт. Адже надлишок хімічних елементів несе таку ж шкоду, як і їх нестача. Дізнатися весь склад ґрунту можна здавши зразок ґрунту в “Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”

У Миколаївській області на стадії розробки перебуває 5 проектів землеустрою щодо екологічного та економічного обґрунтування зміни посівних матеріалів.

Чи не пшеницею єдиною

Здебільшого у сфері фермера сіють пшеницю. Перевагу віддають канадським посівним матеріалом. Всю зібрану пшеницю в області відправляють на експорт через портовий термінал у містечку Південне.

На другому місці за кількістю посівних площ посідає соняшник. Зі зібраного соняшника роблять соняшникову олію. Одна з маслобойня, яка перетворює насіння на масло, розташовується в районному центрі Нова – Одеса Миколаївської області.

Крім поширених пшениці та соняшника, фермера саджають горох, ячмінь (на півночі Миколаївської області), сою, гречку. Найшкідливішим для ґрунту є ріпак. 

Ріпак дуже виснажує ґрунт, забирає з нього всі корисні мінерали та з’єднання. Садити кілька років поспіль ріпак не рекомендується. Тому що після ріпаку потрібно давати полю рік “відпочити”. Хоча багато фермерів нехтують цією рекомендацією. Адже ріпак дуже “зручна” рослина. Воно холодостійке, не вимагає багато сонця під час дозрівання. До всього іншого масло вироблене з ріпаку має широке коло застосування: кулінарія, косметологія, медицина, мастила, текстильна промисловість, засоби гігієни.

Український чорнозем – це один із скарбів української нації. Наш чорнозем у всьому світі був визнаний найродючішим у світі. Адже недаремно під час Другої світової війни німецькі війська вивозили український чорнозем на території Німеччини для збільшення родючості своїх земель. На жаль, на території Миколаївської області є безліч факторів, які знижують рівень родючості земельних ділянок. І як наслідок завдає шкоди екології області та її економічному стану.

Get in Touch